Статут міста

Рішення
Про затвердження
Статуту територіальної громади
міста Кременчука в новій редакції

 

Рішення про державну реєстрацію
змін до статут територіальної громади

 

СТАТУТ

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ  ГРОМАДИ  МІСТА  КРЕМЕНЧУКА

 

Преамбула

Кременчуцька міська рада, керуючись Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою закріплення основних засад здійснення місцевого самоврядування в місті Кременчуці відповідно до його історичних, культурних та соціально-економічних особливостей, встановлення принципів, порядку та найбільш важливих процедур вирішення питань місцевого значення на території міста, окреслення основних напрямів перспективного розвитку територіальної громади, забезпечення всебічного та гармонійного розвитку особистості на території міста, поєднання інтересів нинішнього та майбутніх поколінь жителів міста, висловлюючи волю територіальної громади, затверджує Статут територіальної громади міста Кременчука (далі – Статут).

Статут є основним правовим актом у міській системі актів місцевого самоврядування і має вищу юридичну силу стосовно усіх інших правових актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Дія положень цього Статуту поширюється на усі органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи і організації, що розташовані на території міста, незалежно від їхньої підпорядкованості та форм власності.

 

РОЗДІЛ  І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1.   Дата заснування, історія розвитку місцевого самоврядування та сучасний статус міста

1.1.   Символічною датою заснування міста Кременчука відповідно до хроніки М.Бельського вважається 1571 рік.

1.2.   Протягом існування міста певний вплив на його розвиток мали як західноєвропейські тенденції (магдебурзьке право), так й російські установчо-правові норми, що переважали у ХVІІІ – ХХ століттях. У цей період адміністративне управління містом мало риси самоврядування в різних формах органів, що обирались (міська дума, магістрат, міська управа, міська рада, міськвиконком) та посадових осіб (міський голова, голова міської ради, голова міськвиконкому).

1.3.   Кременчук є містом обласного значення, самостійною та самоврядною адміністративно-територіальною одиницею в складі Полтавської області. Після проголошення незалежності України у 1991 році вирішальну роль у зміцненні місцевого самоврядування на території міста відіграють міжнародні правові норми та ствердження основних принципів безпосередньої, сучасної представницької демократії.

 

Стаття 2.  Територія та адміністративно-територіальний устрій міста Кременчука

2.1.   Територія міста визначається адміністративними межами відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР № 263-р від 18.04.1975.

2.2.   За адміністративно-територіальною ознакою у складі міста перебувають два райони: Автозаводський та Крюківський.

Межі міста та його адміністративно-територіальний поділ можуть бути змінені лише у відповідності до чинного законодавства України.

2.3.   На території міста розташовані 6 об’єктів природно-заповідного фонду України (ПЗФ) загальною площею 677,39 га, що складає 6,2% від площі міста, а саме:

об’єкт ПЗФ загальнодержавного значення:

-    ландшафтний заказник «Білецьківські плавні»;

об’єкти ПЗФ місцевого значення:

-    регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі плавні»;

-    регіональний ландшафтний парк «Кагамлицький»;

-    парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Придніпровський»;

-    геологічна пам’ятка природи «Скеля – гранітний реєстр»;

-    комплексна пам’ятка природи «Міський сад».

2.4.   У межах міста можуть утворюватися інші територіальні зони такі, як: історико-культурні, лісопаркові, промислові та рекреаційні зони; інші території, що використовуються для забезпечення потреб комунального господарства, проведення ярмарок, виставок тощо.

2.5.   Правовий статус об’єктів природоохоронного значення та інших територіальних зон, режими підприємницької, господарської та іншої діяльності на їх території визначаються законом або окремими рішеннями органів місцевого самоврядування.

 

Стаття 3.  Первинний суб’єкт місцевого самоврядування в місті

На території міста Кременчука діє єдиний первинний суб’єкт місцевого самоврядування – територіальна громада міста, яка є основним носієм функцій та повноважень місцевого самоврядування.

 

Стаття 4.  Базові засади та система місцевого самоврядування в місті Кременчуці

4.1.   Місцеве самоврядування на території міста може здійснюватися як безпосередньо територіальною громадою міста або органами та посадовими особами місцевого самоврядування.

4.2.   Систему місцевого самоврядування в місті складають:

-          територіальна громада міста;

-          міська рада;

-          міський голова;

-          виконавчий комітет міської ради;

-    виконавчі органи міської ради;

-    органи самоорганізації населення.

 

 

Стаття 5.  Система актів місцевого самоврядування в місті Кременчуці

5.1.   Органи та посадові особи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти.

5.2.   Систему актів місцевого самоврядування в місті складають:

-    рішення, прийняті на місцевому референдумі шляхом прямого волевиявлення громадян;

-    рішення міської ради нормативно-правового характеру;

-    рішення виконавчого комітету міської ради нормативно-правового характеру;

-    розпорядження міського голови;

-    акти нормативно-правового характеру інших виконавчих органів ради та їх посадових осіб.

 

Стаття 6.  Обов’язковість нормативно-правових актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування

6.1.   Рішення нормативно-правового характеру міської ради, її виконавчих органів, розпорядження міського голови, прийняті в межах їх повноважень, є обов’язковими для виконання усіма розташованими на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

6.2.   Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що не несуть нормативно-правового характеру, виконуються органами та посадовими особами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями комунальної власності в порядку, передбаченому внутрішнім регламентом відповідних органів, підприємств, установ та організацій, зокрема: регламентом ради, посадовими інструкціями посадових осіб, статутами підприємств, установ, організацій та посадовими інструкціями їх працівників, положеннями про структурні підрозділи виконавчих органів тощо.

 

Стаття 7.  Правові засади побудови взаємовідносин між територіальною громадою та державою

7.1.   Взаємовідносини територіальної громади міста, її органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами виконавчої влади, діяльність яких поширюється на територію міста, базуються на засадах поєднання міських та загальнодержавних інтересів, співробітництва й взаємодопомоги, забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку міста, а також ефективної реалізації повноважень виконавчої влади на території міста.

7.2.   Територіальна громада міста, її органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

7.3.   Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади, а також несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.

 

Стаття 8.  Загальні права та обов’язки жителів міста

8.1.   Загальні права жителів міста поширюються на усі сфери життєдіяльності, у тому числі на ті, що стосуються користування комунальними мережами та об’єктами одержання послуг господарчого, соціального і культурного призначення, здійснення на території міста підприємницької, культурно-освітницької та іншої діяльності, передбаченої чинним законодавством.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють реалізації цих прав жителями міста через координацію діяльності комунальних підприємств, установ та організацій, а також шляхом здійснення тарифного та фіскального регулювання в межах повноважень, наданих законом міській раді та її виконавчим органам.

8.2.   Особи, які проживають або здійснюють виробничу та іншу діяльність на території міста зобов’язані:

-    додержуватися положень актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що містять вимоги загальнообов’язкового характеру;

-    не завдавати територіальній громаді міста збитків матеріального, екологічного та іншого характеру;

-    сприяти збереженню культурно-історичного надбання міста;

-    сприяти розвитку і зміцненню атмосфери співробітництва, громадянського миру та злагоди в місті;

-    не порушувати правила спільного проживання, сприяти підтриманню громадського порядку на території міста;

-    сприяти здійсненню заходів з благоустрою, озеленення, підтримання чистоти та екологічної рівноваги, що проводяться на території міста за ініціативою громадськості, органів місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення.

 

Стаття 9.  Символіка територіальної громади міста

9.1.   Територіальна громада міста має власні атрибути, що символізують автономність місцевого самоврядування на території міста: герб, прапор, гімн, а також іншу символіку, що встановлюється рішенням міської ради.

9.2.   Порядок та особливості використання символіки територіальної громади визначаються міською радою.

 

Стаття 10Знаменні дати територіальної громади та свята міського значення

10.1. 29 вересня – День міста Кременчука, День визволення його від фашистських загарбників.

10.2. Найбільш видатні події в історії міста відзначаються шляхом встановлення міською радою святкових днів міста та знаменних дат територіальної громади.

 

Стаття 11Нагороди територіальної громади міста

11.1. Особам, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою міста та зробили вагомий внесок у його соціально-економічний та культурний розвиток, за рішенням міської ради, може бути присвоєне звання «Почесний громадянин міста Кременчука» або нагороджено почесним знаком «За заслуги перед містом».

11.2. Підстави та порядок присвоєння звання «Почесний громадянин міста Кременчука» або нагородження почесним знаком «За заслуги перед містом», їх статус визначаються Положенням про звання «Почесний громадянин міста Кременчука» та Положенням про почесний знак «За заслуги перед містом», затверджені рішенням міської ради.

11.3. Міська рада, її виконавчий комітет та головна посадова особа територіальної громади міста можуть засновувати відзнаки, якими нагороджуються жителі міста, інші громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають значні заслуги перед містом та зробили вагомий внесок у його соціально-економічний та культурний розвиток.

 

РОЗДІЛ  II

СТАТУС  ТА  КОМПЕТЕНЦІЯ  ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ  ГРОМАДИ.

УЧАСТЬ  ЖИТЕЛІВ  МІСТА  У  МІСЦЕВОМУ  САМОВРЯДУВАННІ

 

Стаття 12. Правовий статус територіальної громади міста

12.1. Територіальна громада міста є первинним суб’єктом місцевого самоврядування та основним носієм його функцій і повноважень. Вона має право самостійно або через органи та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення, віднесені Конституцією та законами України до відання місцевого самоврядування.

12.2. Територіальна громада міста є суб’єктом права комунальної власності. Повноваження щодо володіння, користування та розпорядження майном комунальної власності територіальні громади здійснюють через органи місцевого самоврядування.

12.3. Від імені територіальної громади органи місцевого самоврядування здійснюють управління об’єктами комунальної власності, що є суб’єктами підприємницької діяльності у сфері надання громадських послуг та інших видів господарської діяльності.

 

Стаття 13Механізми вирішення територіальною громадою питань місцевого значення

13.1. До питань місцевого значення відносяться:

-    вибори головної посадової особи територіальної громади міста, депутатів міської та обласної рад;

-    вирішення в межах повноважень, наданих законом, питань стосовно адміністративно-територіального поділу міста та структури управління в місті відповідно до цього поділу;

-    формування напрямів бюджетної політики місцевого самоврядування;

-    розробка, затвердження та виконання відповідних місцевих бюджетів;

-    управління майном комунальної власності, визначення напрямів здійснення господарської діяльності підприємствами комунальної власності;

-    визначення напрямів та запровадження механізмів надання послуг громадського призначення, що мають на меті організацію життєзабезпечення територіальної громади міста;

-    врегулювання земельних відносин та охорона навколишнього середовища на території міста;

-    формування та реалізація політики міського розвитку;

-    організація охорони громадського порядку та благоустрою на території міста;

-    інші питання, що належать згідно із законом до загальної компетенції міської ради та самоврядних повноважень її виконавчих органів.

13.2. Переважна більшість питань місцевого значення вирішуються територіальною громадою міста через діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування із застосуванням форм безпосередньої участі її членів у здійсненні місцевого самоврядування, що визначені цим Статутом.

13.3. Питання місцевого значення можуть вирішуватися територіальною громадою безпосередньо – шляхом проведення референдуму в порядку, передбаченому законодавством та ст.17 цього Статуту.

 

Стаття 14. Члени територіальної громади міста

14.1. Членами територіальної громади міста вважаються усі жителі, які перебувають на статистичному обліку постійного проживання на території адміністративно-територіальних одиниць міста.

14.2. Членами територіальної громади з правом голосу вважаються усі жителі міста – громадяни України, які досягли 18 років та не обмежені у виборчих правах відповідно до законодавства про місцеві вибори.

 

Стаття 15. Права членів територіальної громади міста щодо безпосередньої участі у місцевому самоврядуванні

15.1. Члени територіальної громади міста мають невід’ємне право на безпосередню участь у здійсненні місцевого самоврядування за формами, передбаченими цим Статутом.

15.2. Члени територіальної громади з правом голосу мають право обирати депутатів міської, обласної рад, головну посадову особу територіальної громади міста, бути обраними депутатами відповідних рад, міським головою.

15.3. Члени територіальної громади з правом голосу можуть бути обраними або призначеними на будь-яку посаду в органах місцевого самоврядування, брати участь у місцевих референдумах та користуватися іншими правами щодо безпосередньої участі у здійсненні місцевого самоврядування за формами та в порядку, передбаченими законами України та цим Статутом.

15.4. Члени територіальної громади міста мають право ініціювати питання щодо припинення повноважень окремих депутатів, органів та посадових осіб місцевого самоврядування у порядку та випадках, передбачених законом і положеннями цього Статуту.

15.5. Члени територіальної громади міста та будь-які інші особи мають право оскаржувати в судовому порядку рішення органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

15.6. Члени територіальної громади міста мають право захищати, у тому числі в судовому порядку, свої права щодо безпосередньої участі у здійсненні місцевого самоврядування.

 

Стаття 16. Форми участі територіальної громади міста в місцевому самоврядуванні

16.1. Члени територіальної громади міста здійснюють своє право на участь у місцевому самоврядуванні безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

16.2. Безпосередніми формами участі членів територіальної громади міста в місцевому самоврядуванні є:

-    місцевий референдум;

-    місцеві вибори;

-    громадські слухання;

-    загальні збори громадян за місцем проживання;

-    місцеві ініціативи;

-    консультації з громадськістю;

-    участь у робочих органах постійних комісій ради та її виконавчого органу;

-    обрання до складу виконавчого комітету міської рад;

-    інші форми участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування відповідно до цього Статуту.

 

Стаття 17Місцевий референдум

17.1. Місцевий референдум проводиться на вимогу депутатів, які становлять не менше, як половину від загального складу ради, або на вимогу однієї десятої частини членів територіальної громади, які мають право голосу.

17.2. Призначення та проведення референдуму здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

17.3. Рішення про призначення референдуму приймається простою більшістю голосів від загального складу ради.

17.4. Проект рішення, винесений на референдум вважається ухваленим, якщо за нього було подано більшість голосів тих членів територіальної громади, які взяли участь у референдумі, а також, якщо в ньому взяли участь не менше половини громадян, внесених у списки для голосування.

17.5. Рішення, прийняте референдумом, може бути зміненим або скасованим у порядку, визначеному законом.

17.6. Місцеві референдуми не можуть проводитися з питань, що згідно із законом не підлягають вирішенню на референдумі.

17.7. Порядок ініціювання, призначення та проведення референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно на референдумі, визначаються законом.

 

Стаття 18. Місцеві вибори

18.1. Під час проведення місцевих виборів члени територіальної громади з правом голосу обирають міського голову, депутатів міської та обласної рад.

18.2. Кожному члену територіальної громади міста, який має право брати участь у виборах, гарантуються вільне волевиявлення та право обирати і бути обраним міським головою або депутатом міської чи обласної рад.

 

Стаття 19. Громадські слухання

19.1. Громадські слухання є формою безпосередньої участі членів територіальної громади міста у вирішенні питань, віднесених до компетенції місцевого самоврядування, що передбачено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими актами законодавства.

Громадські слухання проводяться для захисту прав, реалізації свобод і законних інтересів членів міської громади через їх безпосередню участь та участь їх об’єднань у вирішенні питань місцевого значення, у тому числі: громадської безпеки, дотримання прав і свобод людини, прав дітей, здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів, місцевих органів виконавчої влади, керівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що надають соціальні, житлово-комунальні та інші послуги членам міської громади.

19.2. Метою проведення громадських слухань є:

-    ознайомлення громадськості міста з позицією міської влади з актуальних проблем міста та отримання від мешканців міста пропозицій з цих питань у формі безпосереднього спілкування;

-    заслуховування депутатів відповідних рад та посадових осіб місцевого самоврядування, які є підзвітними, підконтрольними, а також відповідальними перед громадою міста;

-    порушувати будь-які питання місцевого значення або вносити пропозиції з цих питань.

19.3. Завданнями громадських слухань є:

-    підвищення рівня інформованості членів територіальної громади стосовно того, що зробили, роблять або збираються зробити органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм власності, їхні посадові особи;

-    забезпечення зворотного зв’язку у вигляді з’ясування та вивчення громадської думки щодо діяльності органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, їхніх посадових осіб з метою її подальшого врахування в діяльності відповідних органів;

-    підвищення соціальної обґрунтованості рішень міської ради, її виконавчих органів, актів міського голови та інших посадових осіб міського самоврядування на стадіях підготовки, прийняття і впровадження, упередження їхніх негативних соціальних наслідків;

-    зближення різних поглядів, групових інтересів членів міської громади і розв’язання та попередження завдяки цьому суспільних конфліктів;

-    підвищення рівня суспільної довіри між владою і громадою в процесі їхньої взаємодії та більш ефективне вирішення завдяки цьому пріоритетних соціальних та інших проблем.

19.4. Відповідно до масштабу території, у межах якої проводяться громадські слухання, і кола осіб, інтереси яких вони зачіпають, слухання можуть бути загальноміськими.

19.5. Громадські слухання проводяться відповідно до заявленої ініціативи, але не рідше одного разу на рік. Громадські слухання не можуть проводитися пізніше, ніж за три місяці до проведення виборів міського голови, депутатів міської ради.

19.6. Громадські слухання проводяться з питань щодо заслуховування:

-    щорічного звіту міського голови про свою роботу, депутатів відповідних рад та посадових осіб місцевого самоврядування;

-    програми соціально-економічного розвитку міста;

-    міських програм охорони довкілля, охорони здоров’я, розвитку освіти, культури та інших цільових програм;

-    пропозицій щодо проекту бюджету міста;

-    актів органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що стосуються інтересів територіальної громади міста.

Пропозиції, внесені за результатами громадських слухань відповідно до цього пункту, письмово оформлюються у вигляді резолюції і передаються до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради разом із протоколом слухань.

19.7. Суб’єктами права ініціювання проведення міських громадських слухань у порядку, визначеному цим Положенням, є:

-         міський голова;

-         депутати міської ради;

-    ініціативна група, делегована територіальною громадою, у складі не менше 10 осіб, які мають виборчі права та постійно проживають у місті.

19.8. Рішення про ініціювання проведення міських громадських слухань може прийматися міським головою одноосібно. У такому випадку правовою підставою для проведення громадських слухань є розпорядження міського голови.

Рішення про ініціювання проведення міських громадських слухань міською радою приймається на засіданні сесії. У такому випадку правовою підставою для проведення громадських слухань є рішення міської ради, прийняте простою більшістю голосів від кількості депутатів ради.

19.9. Ініціатива членів територіальної громади міста про проведення громадських слухань реєструється у виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради шляхом подачі колективної заяви про ініціювання не пізніше, як за 20 робочих днів до запропонованої дати проведення слухань.

Заява подається на ім’я міського голови, яку мають підписати не менше, ніж 500 членів територіальної громади міста, які мають право голосу на місцевих виборах, для проведення загальноміських громадських слухань.

У заяві зазначаються приблизна дата проведення слухань, час, місце проведення та порядок денний слухань, дані про ініціативну групу осіб (ПІБ, адреса, контактний телефон), уповноважених представляти територіальну громаду, коло запрошених учасників зборів та їх орієнтовна кількість.

Неподання такої заяви та інформації про громадські слухання у строки, визначені цим Статутом, є підставою для визнання їх міською радою недійсними, а резолюцій, ними ухвалених, такими, що не мають юридичних наслідків.

19.10.         Проводити громадські слухання можна за умови обов’язкового завчасного сповіщення про це виконавчий комітет Кременчуцької міської ради для здійснення підготовчих заходів, а саме: забезпечення безперешкодного проведення громадянами слухань; підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей; перевірки відповідності проведення таких слухань законодавству тощо.

У разі виявлення порушення чинного законодавства, нормативних актів державних органів та органів місцевого самоврядування, а також порядку ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань у місті Кременчуці, визначених цим Статутом, виконавчий комітет Кременчуцької міської ради надає ініціативній групі вмотивовану відповідь-відмову у проведенні заходу не пізніше, як за 10 днів після реєстрації ініціативи проведення громадських слухань.

19.11.         Днем реєстрації ініціативи проведення громадських слухань вважається день подачі відповідних документів до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, визначених пунктом 19.9. цієї статті.

19.12.         Не пізніше, як за 10 робочих днів після реєстрації ініціативи проведення громадських слухань, міський голова своїм розпорядженням офіційно оголошує дату, час, місце проведення та порядок денний слухань громадян з обов’язковим врахуванням пропозицій осіб, які ініціювали їх проведення.

19.13.         Громадські слухання проводяться протягом одного місяця з дня реєстрації у виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради колективного звернення жителів міста, якщо ініціаторами не пропонується більш пізній термін їх проведення.

19.14. Інформація про проведення громадських слухань оприлюднюється на офіційному веб-порталі Кременчуцької міської ради та виконавчого комітету, а також у міських засобах масової інформації не пізніше, як за 5 робочих днів до їх проведення.

У випадках особливої необхідності населенню повідомляється про проведення громадських слухань у день їх проведення.

19.15.         Повідомлення населення про проведення громадських слухань має бути письмовим. Особам, які представляють ініціативну групу з проведення громадських слухань, доцільно розміщувати повідомлення у формі оголошення, наприклад, на дошці оголошень у громадських місцях міста.

Інформувати членів територіальної громади про громадські слухання також можна за допомогою адресної розсилки запрошень та іншими видами публічних оголошень.

19.16.         Керівництво та координація процесом підготовки громадських слухань покладається на суб’єкта ініціативи або на особу чи групу осіб, повноважних представляти суб’єкта ініціативи. У триденний термін з часу прийняття розпорядження міського голови про проведення громадських слухань створюється робоча група з підготовки громадських слухань. Кількість осіб, що входять до робочої групи, не повинна бути меншою 5 і більшою 10 осіб. На робочу групу покладаються організаційно-забезпечувальні функції, підготовка прес-релізу, проектів резолюцій тощо.

19.17.         Порядок денний громадських слухань включає:

-    доповідь;

-    співдоповідь (співдоповіді);

-    запитання;

-    виступи (обговорення);

-    прийняття проекту резолюції громадських слухань;

-    внесення поправок до проекту резолюції;

-    прийняття резолюції слухань.

Не допускаються виступи та поширення на громадських слуханнях матеріалів політичного характеру.

Не допускається розгляд питань та прийняття резолюцій, що не стосуються теми слухань та не були внесені до порядку денного громадських слухань.

19.18.  Головує на громадських слуханнях міський голова або, за його дорученням, секретар міської ради чи інша посадова особа місцевого самоврядування.

У разі, коли суб’єктом ініціативи проведення громадського слухання є ініціативна група територіальної громади – головує представник від осіб, повноважних представляти суб’єкта ініціативи.

Головуючий стежить за дотриманням порядку денного, надає слово для виступу. Для ведення протоколу громадських слухань обирається секретар слухань. Також може обиратися лічильна комісія.

19.19.  Громадські слухання відбуваються у відкритому режимі, їх проведення висвітлюється засобами масової інформації. Кожен присутній на громадських слуханнях має право ставити запитання або висловитись з будь-якого питання, порушеного в процесі слухань, але не більше 2-х разів з одного й того ж питання.

19.20.  Хід проведення громадських слухань протоколюється. У протоколі зазначаються дата, час і місце проведення слухань, загальна кількість присутніх, питання порядку денного, що обговорюються, фіксуються основні тези виступів осіб, які звітують перед територіальною громадою міста, порушені питання та внесені протягом слухань пропозиції. Протокол підписується головуючим та секретарем слухань. До протоколу додається інформація або звіт особи, яка запрошена на слухання, а також ухвалені на слуханні резолюції, що носять рекомендаційний характер.

19.21.  Матеріали громадських слухань (протокол з додатками, вказаними в пункті 19.20) надсилаються до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради на ім’я міського голови, підлягають обов’язковому розгляду та враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності у відповідності до їх повноважень.

19.22.  Резолюції громадських слухань оприлюднюються робочою групою суб’єкта ініціативи проведення громадських слухань у місцевих засобах масової інформації.

 

Стаття 20. Загальні збори громадян за місцем проживання

Загальні збори громадян за місцем проживання є однією з форм їх безпосередньої участі в місцевому самоврядуванні згідно із діючим законодавством.

 

Стаття 21. Місцеві ініціативи

21.1. Члени територіальної громади міста мають право ініціювати розгляд (у порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

Не можуть бути предметом місцевої ініціативи питання, що суперечать Конституції та законам України, питання, заборонені законом для винесення на місцевий референдум, а також питання, що стосуються територій поза межами юрисдикції міської ради.

З метою забезпечення належних умов для здійснення населенням міста Кременчука повноважень місцевого самоврядування, керуючись Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд відповідних органів місцевого самоврядування визначається цим Статутом з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

21.2. Суб’єктом права місцевої ініціативи є ініціативна група членів територіальної громади, що утворюється на загальних зборах громадян.

Загальні збори громадян:

-         формулюють питання місцевої ініціативи;

-         визначають шляхи і механізми їх вирішення;

-         обирають членів ініціативної групи в кількості до 10 осіб. У разі необхідності члени ініціативної групи обирають простою більшістю голосів керівника та секретаря групи.

За рішенням зборів ініціативна група наділяється повноваженнями щодо розробки проекту рішення (рішень) з визначеного питання (питань) місцевої ініціативи та подальшого внесення його на розгляд органу місцевого самоврядування або на попереднє погодження відповідними зборами.

21.3. Протягом 5 робочих днів з моменту прийняття рішення про створення ініціативної групи, ініціативна група легалізується шляхом подання, написаної у довільній формі, заяви про місцеву ініціативу до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради на ім’я міського голови. Така заява має бути підписана членами ініціативної групи громадян.

До заяви додаються:

-    витяг з протоколу загальних зборів громадян про створення ініціативної групи;

-    список членів ініціативної групи (ПІБ, адреса, контактний телефон);

-    документ, що висвітлює предмет місцевої ініціативи.

21.4. Реєстрація заяви з питання місцевої ініціативи відбувається в загальному порядку, визначеному відносно реєстрації колективних заяв громадян.

У разі необхідності керівнику (представнику) ініціативної групи надсилається інформація стосовно підрозділів та посадових осіб місцевого самоврядування, відповідальних за підготовку до внесення питання місцевої ініціативи на розгляд відповідних органів місцевого самоврядування.

21.5. Оформлена належним чином місцева ініціатива розглядається на найближчій сесії міської ради в порядку, передбаченому регламентом міської ради для проектів рішень, що вносяться на розгляд ради або на засідання виконавчого комітету міської ради в порядку, передбаченому відповідним регламентом виконавчого комітету міської ради.

21.6. Розгляд питання, внесеного в порядку місцевої ініціативи, здійснюється на відкритому пленарному засіданні міської ради або на засіданні виконавчого комітету за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи та гарантованим правом на виступ із доповіддю (співдоповіддю) представника ініціативної групи.

Питання, внесене в порядку місцевої ініціативи, має бути обов’язково попередньо розглянуте на засіданнях постійних комісій міської ради або відповідними фахівцями.

21.7. Проекти рішень з питань, внесених за ініціативою членів територіальної громади міста з правом голосу, підлягають невідкладному розгляду.

21.8. Рішення органів місцевого самоврядування з питань, внесених у порядку місцевої ініціативи, оприлюднюються відповідно до законодавства.

 

Стаття 22. Консультації з громадськістю

22.1.  Консультації з громадськістю є однією з форм участі членів територіальної громади міста в місцевому самоврядуванні.

Під час проведення консультацій з громадськістю враховуються строки та порядок оприлюднення проектів нормативно-правових і регуляторних актів, визначені Законами України «Про доступ до публічної інформації» та «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

22.2.  Консультації з громадськістю проводяться з метою забезпечення участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, надання можливості для їх вільного доступу до достовірної, об’єктивної й вичерпної інформації стосовно здійснення місцевого самоврядування, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності органів місцевого самоврядування.

Проведення консультацій з громадськістю має сприяти налагодженню системного діалогу органів виконавчої влади з громадськістю, підвищенню якості підготовки рішень з важливих питань суспільного життя з урахуванням громадської думки, створенню умов для участі громадян у розробленні проектів таких рішень.

22.3.  Консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку міста, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

22.4.  Результати проведення консультацій з громадськістю враховуються органами місцевого самоврядування під час прийняття остаточного рішення та в подальшій їх роботі.

22.5.  При проведенні консультацій з громадськістю обговорюються питання, ініційовані шляхом подання відповідних пропозицій до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради на ім’я міського голови, викладені в письмовому зверненні.

22.6.  Звернення приймаються від депутатів міської ради, консультативно-дорадчих органів, утворених при органах місцевого самоврядування, громадських об’єднань, органів самоорганізації населення, окремих членів територіальної громади, представників міських засобів масової інформації, підприємств, товариств та організацій усіх форм власності, легалізованих відповідно до законодавства та ін.

22.7. У зверненні зазначаються:

-         суть питання або назва проекту нормативно-правового акта, внесеного на обговорення під час консультацій з громадськістю;

-         можливі варіанти вирішення порушеного питання та як впливатиме запропонований варіант рішення на відповідну соціальну групу населення;

-         орієнтовна дата, час, місце проведення консультацій з громадськістю;

-         дані про осіб, які звернулись щодо проведення консультацій з громадськістю (ПІБ, адреса, контактний телефон);

-         коло запрошених учасників заходу та їх орієнтовна кількість.

Анонімні пропозиції не реєструються і не розглядаються.

22.8.  Днем реєстрації звернення з пропозицією обговорення визначеного питання в ході проведення консультацій з громадськістю вважається день подачі міському голові відповідного письмового звернення.

22.9.  Консультації з громадськістю проводяться у формі засідань (далі – консультативне засідання).

Консультативні засідання організовує і проводить виконавчий комітет Кременчуцької міської ради, що розробляє проекти нормативно-правових актів або готує пропозиції щодо вирішення певного питання за допомогою відповідальної посадової особи чи структурного підрозділу.

22.10.  У роботі консультативного засідання беруть участь ініціатори звернення, запрошуються відповідні спеціалісти органів місцевого самоврядування, депутати міської ради, представники органів самоорганізації населення, міських підприємств усіх форм власності, а також засоби масової інформації.

22.11.  Консультативне засідання проводиться протягом одного місяця з дня реєстрації у виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради звернення щодо проведення консультацій з громадськістю по визначеному питанню, якщо ініціаторами не пропонується більш пізній термін проведення консультацій.

22.12.  Інформація, пов’язана з організацією та проведенням консультативного засідання, оприлюднюється на офіційному веб-порталі Кременчуцької міської ради та виконавчого комітету не пізніше, як за 5 робочих днів до його проведення.

У випадках особливої необхідності консультативне засідання відбувається невідкладно, а ініціаторам повідомляється про засідання в день його проведення.

22.13.  Головує на консультативних засіданнях міський голова або, за його дорученням, відповідальна посадова особа виконавчого комітету Кременчуцької міської ради. Головуючий стежить за дотриманням порядку обговорення порушеного питання, надає слово для виступу. Для ведення протоколу консультативного засідання обирається секретар.

Кожен присутній на консультативному засіданні має право поставити запитання або висловитись з будь-якого питання, порушеного в процесі обговорення.

22.14.  Хід проведення консультативного засідання протоколюється. У протоколі зазначаються дата, час і місце його проведення, загальна кількість присутніх, питання внесені для обговорення, фіксуються основні тези виступаючих, пропозиції та зауваження, висловлені протягом консультування.

Протокол підписується головуючим та секретарем засідання. До протоколу додається інформація або звіт з порушеного питання (за наявності), пропозиції або зауваження учасників консультативного засідання, викладені в письмовій формі.

 

23.    Розгляд звернень громадян

23.1. Громадяни України та особи, які не є громадянами України і законно перебувають на її території, незалежно від їх політичних поглядів, статі мають право подавати колективні або індивідуальні звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх відання, а також можуть звернутися до органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-портал органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, що здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.

Електронна петиція, адресована Кременчуцькій міській раді, розглядається в порядку, встановленому рішенням міської ради, за умови збору на її підтримку не менше, як 250 підписів громадян та не більше 3 місяців із дня оприлюднення петиції.

23.2. Порядок подачі та розгляду звернень громадян визначається Законом України «Про звернення громадян» та іншими нормативно-правовими актами.

23.3. Органи та посадові особи місцевого самоврядування в обов’язковому порядку здійснюють розгляд індивідуальних або колективних звернень громадян, а також надають за результатами їх розгляду кваліфіковану та вичерпну офіційну відповідь.

 

Стаття 24. Захист інтересів територіальної громади

24.1. Додержання інтересів територіальної громади вважається головним принципом у процесі здійснення повноважень органами та посадовими особами місцевого самоврядування.

24.2. У разі виявлення фактів порушення прав та інтересів територіальної громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування вживають заходи щодо скасування відповідних актів місцевого самоврядування, звертаються до суду стосовно визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що обмежують права та інтереси жителів міста, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

 

РОЗДІЛ  IІІ

ПОВНОВАЖЕННЯ  ТА  ДІЯЛЬНІСТЬ  ОРГАНІВ  І  ПОСАДОВИХ  ОСІБ  МІСЦЕВОГО  САМОВРЯДУВАННЯ  В  МІСТІ  КРЕМЕНЧУЦІ

 

Глава  1

ПРЕДСТАВНИЦЬКІ  ОРГАНИ  МІСЦЕВОГО  САМОВРЯДУВАННЯ 

В  МІСТІ  КРЕМЕНЧУЦІ  ТА  ЇХ  ПОВНОВАЖЕННЯ

 

Стаття 25. Статус, склад та повноваження міської ради

25.1. Кременчуцька міська рада є єдиним представницьким органом територіальної громади міста, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

25.2. Міська рада складається з її депутатів, які обираються жителями міста на місцевих виборах до складу ради та здійснюють свої повноваження в інтересах територіальної громади, у відповідності до законодавства та цього Статуту.

25.3. Міська рада має право вирішувати будь-які питання, віднесені до її відання Конституцією та законами України.

Міська рада визначає основні принципи, напрями та форми здійснення політики місцевого самоврядування з вирішення питань місцевого значення на території міста, у відповідності до законодавства та цього Статуту.

Формування та реалізація цієї політики відбуваються на засадах законності та наступності.

25.4. Виключно в компетенції міської ради перебувають питання, що врегульовують порядок та процедури її внутрішньої діяльності: визначають структуру та загальну чисельність виконавчих органів ради, персональний та кількісний склад її виконавчого комітету, стосуються затвердження або внесення змін до бюджету місцевого самоврядування, встановлення місцевих податків та зборів, а також визначення їх ставок, визначають умови та механізми управління майновими правами місцевого самоврядування, порядок управління об’єктами комунальної власності, інші питання, віднесені до виключної компетенції міської ради.

25.5. Рішення з питань місцевого значення, ухвалені міською радою в межах повноважень, наданих їй законом та територіальною громадою, що носять нормативно-правовий характер, підлягають обов’язковому виконанню на території міста.

 

Стаття 26. Організація роботи міської ради

Порядок роботи й процедури проведення засідань міської ради та її комісій визначаються Регламентом міської ради, що затверджується більшістю депутатів від загального складу ради.

 

Стаття 27. Комісії міської ради

27.1. З метою вивчення, попереднього розгляду та підготовки питань, що належать до відання представницького органу, а також з метою здійснення ефективного контролю за виконанням рішень ради та її виконавчого комітету, міська рада обирає постійні комісії.

27.2. Для здійснення контролю з конкретно визначених міською радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування, підготовки відповідної інформації або пропозицій, міська рада може утворювати тимчасові контрольні комісії.

27.3. Члени постійних та тимчасових контрольних комісій обираються виключно з числа депутатів міської ради.

27.4. Міська рада визначає функції й завдання відповідної комісії та обирає її склад. У разі поділу депутатів ради на відповідні фракції та групи, процедура формування складу комісій передбачає застосування принципу обрання їх членів на основі пропорційного представництва.

27.5. Процедура обрання персонального складу постійних комісій відбувається шляхом розподілу місць у комісіях між окремими депутатами або окремими фракціями та групами, після затвердження радою загальної кількості та чисельного складу комісій.

27.6. Розподіл посад голів постійних комісій здійснюється на підставі домовленостей, досягнутих між фракціями (групами) в раді. У разі відсутності поділу складу ради на фракції кандидатури голів постійних комісій вносяться для обрання радою після попереднього обговорення у відповідних комісіях.

27.7. У випадку передчасного вибуття голови або окремого члена постійної комісії, рада обирає наступного голову (члена) комісії відповідно до пропозиції фракції або групи, до якої належав цей депутат.

27.8. Організація роботи комісій відбувається відповідно до Регламенту міської ради, що затверджується радою.

27.9.  Засідання тимчасових контрольних комісій проводяться, як правило, у закритому режимі. Рішення стосовно відкритого режиму засідань приймається більшістю депутатів від загального складу ради.

27.10. Рішення міської ради щодо утворення та персонального складу тимчасової контрольної комісії, а також остаточне рішення ради стосовно результатів її роботи оприлюднюються.

27.11. Міською радою встановлюється порядок залучення до роботи комісій сторонніх експертів та спеціалістів, а також режим доступу до відповідної інформації.

 

Стаття 28. Права та обов’язки депутатів міської ради

28.1. Депутат міської ради має право ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на сесійних засіданнях ради або на засіданнях її комісій, до складу яких його обрано.

28.2. На виконання доручень виборців, міської ради або за власною ініціативою депутат має право вносити на розгляд міської ради або її окремих постійних комісій проекти відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

28.3. Депутат має право звернутися із запитом до виконавчих органів або окремих посадових осіб місцевого самоврядування, голови обласної державної адміністрації, керівників підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, розташованих або зареєстрованих на території міста, а також одержати офіційну відповідь на свій запит.

28.4. Депутат має право висловити на сесії ради або передати в письмовій формі головуючому пропозиції чи зауваження з будь-яких питань місцевого самоврядування, у тому числі з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного виборчого округу, а також одержати офіційну відповідь щодо результатів їхнього розгляду та вжитих заходів.

28.5. За винятком випадків, передбачених законодавством, депутат має право ознайомитися з будь-якими офіційними документами, що надійшли або зберігаються в органах місцевого самоврядування, робити витяги та копіювати ці документи.

28.6. Кожен депутат, крім секретаря міської ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій. Він зобов’язаний регулярно брати участь у роботі сесій, засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

28.7. Депутат міської ради не може розголошувати одержану в рамках здійснення депутатських повноважень інформацію таємного або конфіденційного характеру, якщо це встановлено вимогами законодавства чи рішенням міської ради. Усі пояснення чи свідчення з конфіденційних питань у суді або позасудовому розгляді відбуваються згідно з вимогами законодавства.

28.8. Кожен депутат міської ради зобов’язаний здійснювати особистий прийом виборців та інших громадян у порядку, встановленому законодавством.

Кожен депутат зобов’язаний уважно ставитися до прохань, звернень та пропозицій, висловлених громадянами.

28.9.  Депутати міської ради мають інші права та обов’язки, визначені законодавством.

28.10. За винятком осіб, обраних на посади, що віднесено до відповідних категорій посадових осіб місцевого самоврядування, депутати міської ради здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

28.11. Припинення повноважень та притягнення до відповідальності депутата міської ради відбуваються у відповідності до законодавства.

 

Стаття 29. Забезпечення виконання депутатських обов’язків

29.1. За рішенням міської ради бюджетом місцевого самоврядування можуть передбачатися кошти, необхідні для реалізації пріоритетних для жителів кожного виборчого округу проектів та програм, перелік яких визначається відповідними депутатами.

29.2. Депутат, обраний від відповідного виборчого округу, може особисто здійснювати контроль за ходом реалізації програми чи проекту та дотриманням цільового характеру використання коштів.

 

Стаття 30. Порядок утворення районних рад у місті Кременчуці

30.1. На території міста Кременчука, в межах районів відповідно до адміністративно-територіального поділу міста, можуть утворюватися районні в місті ради з метою здійснення нормативно-правової та адміністративної діяльності, безпосередньо наближеної до територіальних громад районів.

30.2. Рішення щодо утворення чи неутворення районних у місті рад може прийматися або безпосередньо територіальною громадою міста на референдумі, або сесією міської ради з урахуванням результатів всебічного громадського обговорення та думки органів місцевого самоврядування усіх адміністративно-територіальних одиниць міста.

30.3. Рішення щодо проведення референдуму із зазначених питань приймається на вимогу не менше, як однієї десятої членів територіальної громади міста з правом голосу або не менше половини депутатів від загального складу міської ради.

30.4. Рішення щодо проведення референдуму стосовно утворення або неутворення районних у місті рад, приймається не пізніше, як за шість місяців до дня проведення чергових виборів головної посадової особи територіальної громади, депутатів міської ради.

30.5. Якщо проведення референдуму із зазначених питань не ініціюється відповідно до порядку, визначеному п. 30.3 цієї статті, міська рада зобов’язана самостійно прийняти відповідне рішення щодо структури адміністративного управління на території міста.

30.6. У випадку прийняття рішення щодо неутворення районних у місті рад після затвердження міською радою бюджету на поточний (наступний) бюджетний період органи місцевого самоврядування районів у місті здійснюють свої повноваження до завершення відповідного бюджетного періоду.

 

ГЛАВА  2

СТАТУС  ПОСАДОВИХ  ОСІБ  МІСЦЕВОГО  САМОВРЯДУВАННЯ 

В  МІСТІ  КРЕМЕНЧУЦІ

 

Стаття 31. Класифікація посад в органах місцевого самоврядування

31.1. У залежності від функцій та повноважень кожного окремого органу місцевого самоврядування їх штатний розпис передбачає відповідні посади, класифікація яких встановлюється законом.

Віднесення посад органів місцевого самоврядування міста до відповідних категорій здійснюється згідно з чинним законодавством відповідно до обсягів повноважень за посадою, а також процедур, за якими вони обіймаються.

31.2. Посади органів місцевого самоврядування поділяються на виборні посади та посади, що обіймаються в порядку призначення за процедурами, встановленими законодавством.

31.3. Виборні посади поділяються на посади, що обіймаються в порядку обрання територіальною громадою міста, міською радою.

 

Стаття 32. Посадові особи місцевого самоврядування в місті Кременчуці

32.1. Посадовими особами місцевого самоврядування є особи, які працюють у представницьких і виконавчих органах місцевого самоврядування міста на постійній основі та обіймають відповідні посади в порядку та за процедурами, передбаченими законодавством.

32.2. Головною посадовою особою територіальної громади міста, яка обирається жителями міста шляхом прямого волевиявлення, є міський голова.

32.3. Секретар міської ради є посадовою особою, яка обирається на посаду міською радою з числа її депутатів за поданням міського голови.

32.4. Перший заступник і заступники міського голови (з питань діяльності виконавчих органів ради) та керуючий справами виконавчого комітету міської ради є посадовими особами місцевого самоврядування, які затверджуються на відповідні посади міською радою за поданням міського голови.

32.5. Посадовими особами місцевого самоврядування, які призначаються та звільняються з посади міським головою, у випадках передбачених законодавством, є посадові особи виконавчого комітету, інших виконавчих органів.

32.6. Керівники структурних підрозділів виконавчого комітету, які згідно з рішенням міської ради є членами її виконавчого комітету, призначаються й звільняються з посади міським головою.

 

Стаття 33. Процедура вступу на посаду новообраної головної посадової особи територіальної громади

33.1. Повноваження особи, обраної міським головою, починаються з моменту офіційного оголошення перед депутатами міської ради підсумків виборів головної посадової особи територіальної громади міста Кременчука.

33.2. Офіційне оголошення результатів виборів головної посадової особи територіальної громади здійснюється головою міської виборчої комісії на урочистій частині першого пленарного засідання міської ради нового скликання.

33.3. Повноваження особи, обраної міським головою на дострокових виборах, починаються з моменту офіційного оголошення їх результатів на позачерговому урочистому засіданні ради, якщо з моменту її обрання до скликання чергової сесії залишається більше двох тижнів.

33.4. На урочисту частину пленарного засідання ради або на позачергове урочисте засідання ради, що відбувається з метою здійснення процедури визнання повноважень новообраної головної посадової особи територіальної громади, запрошуються представники політичних партій, засобів масової інформації, керівники підприємств, установ та організацій.

33.5. Після завершення процедури офіційного оголошення результатів виборів міського голови, він складає в присутності депутатів та інших запрошених учасників засідання присягу наступного змісту:

«Я, (ім’я та прізвище), обраний міським головою шляхом прямого волевиявлення жителів міста, заступаючи на посаду головної посадової особи територіальної громади міста Кременчука, урочисто присягаю їй на вірність. Протягом здійснення повноважень міського голови зобов’язуюсь докладати усіх зусиль справі відстоювання інтересів територіальної громади, забезпечення її всебічного та гармонійного розвитку. Зобов’язуюсь забезпечувати на території міста додержання норм чинного законодавства та принципів, порядку й процедур здійснення місцевого самоврядування, визначених Статутом територіальної громади міста; враховувати тривалу перспективу розвитку територіальної громади, а також контролювати сумлінне виконання волі жителів та наступність у прийнятті й реалізації рішень органів і посадових осіб місцевого самоврядування».

 

Стаття 34. Повноваження та відповідальність головної посадової особи територіальної громади

34.1. Міський голова забезпечує здійснення, в межах наданих законом, повноважень органів виконавчої влади, делегованих державою, а також забезпечує додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади на території міста.

34.2. Міський голова:

-    організує в межах, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», роботу міської ради та її виконавчого комітету;

-    підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

-    вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;

-    вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний та персональний склад виконавчого комітету міської ради;

-    вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;

-    здійснює керівництво апаратом міської ради та її виконавчим комітетом;

-    скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради, головує на пленарних засіданнях ради;

-    забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

-    призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;

-    скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

-    вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги та пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника цієї установи;

-    забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;

-    є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

-    представляє територіальну громаду, міську раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

-    звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;

-    укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

-    веде особистий прийом громадян;

-    забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об’єднань;

-    бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

-    здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

-    видає розпорядження в межах своїх повноважень.

34.3. При здійсненні повноважень, наданих міському голові законом, цим Статутом та окремими рішеннями ради, він є відповідальним перед радою.

34.4. Не рідше одного разу на рік міський голова звітує про свою роботу перед громадою.

 

Стаття 35. Дострокове припинення повноважень міського голови

35.1. Повноваження міського голови вважаються достроково припиненими в разі:

-    його звернення з особистою заявою до ради про складення ним повноважень голови;

-    припинення його громадянства;

-    набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

-    набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, яким накладено стягнення у вигляді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

-    відкликання з посади за народною ініціативою;

-    визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошеним таким, що помер;

-    його смерті.

35.2. Повноваження міського голови можуть бути достроково припинені у випадках:

-    коли він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян;

-    не забезпечує здійснення наданих йому повноважень;

-    у випадку, передбаченому законом України «Про військово-цивільні адміністрації».

35.3. Повноваження міського голови з підстав, визначених у пункті 35.1 цієї статті, вважаються припиненими з моменту оголошення на пленарному засіданні ради юридичного акта, що підтверджує настання факту вказаної підстави або проголошення ним на пленарному засіданні ради особистої заяви про складення ним повноважень міського голови. При цьому обговорення та голосування не проводяться.

У випадку, коли з різних причин міський голова не може особисто зачитати заяву на пленарному засіданні ради, рада може доручити постійній комісії з питань Регламенту, депутатської діяльності, етики, забезпечення правопорядку, розвитку місцевого самоврядування, розгляду питань конфлікту інтересів та антикорупційної діяльності зустрітися з міським головою, з’ясувати суть справи та виступити з відповідною доповіддю на пленарному засіданні ради.

35.4. Процедура дострокового припинення повноважень міського голови визначається Регламентом міської ради та законодавством України.

 

Стаття 36. Секретар міської ради

36.1. Секретар міської ради обирається радою з числа її депутатів. Кандидатуру на посаду секретаря визначає та вносить на розгляд ради міський голова.

Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менше, як половиною депутатів від загального складу відповідної ради, у випадках, передбачених законодавством України .

36.2. Секретар міської ради обирається на строк повноважень (скликання) ради. Обрання та звільнення з посади секретаря міської ради відбувається за рішенням міської ради, що приймається в режимі таємного голосування більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

36.3. Якщо питання стосовно звільнення з посади секретаря міської ради ініціюється без згоди міського голови, він може зупинити відповідне рішення ради протягом п’яти днів з моменту його прийняття. У цьому випадку рішення щодо звільнення з посади секретаря може бути остаточно ухваленим протягом двох тижнів з моменту направлення його на повторний розгляд за умов підтвердження двома третинами депутатів від загального складу ради.

36.4. Питання щодо звільнення з посади секретаря ради не може розглядатися у відсутності міського голови та секретаря ради, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

36.5. У випадку підтвердження рішення щодо звільнення з посади секретаря ради, міський голова може в десятиденний термін призначити з числа депутатів виконуючого обов’язки секретаря ради та внести його кандидатуру на розгляд ради. Особа, призначена міським головою, виконує обов’язки секретаря ради до моменту обрання представницьким органом нового секретаря, за винятком випадку, якщо міська рада за результатами розгляду відхилить її кандидатуру двома третинами голосів від загального складу ради.

36.6. Наступна кандидатура на посаду секретаря вноситься міським головою на розгляд міської ради до завершення її наступної сесії.

36.7. Повноваження секретаря міської ради визначаються законом, окремими рішеннями ради та розпорядженнями міського голови.

 

Стаття 37. Перший заступник та заступники міського голови

37.1. При утворенні виконавчого комітету або внесенні змін до його персонального складу за поданням міського голови рада затверджує його першого заступника та заступників.

37.2. Затвердження першого заступника та заступників міського голови передує процедурі обговорення міською радою питань щодо утворення виконавчого комітету.

Затверджені радою перший заступник та заступники міського голови входять до складу виконавчого комітету за посадою.

37.3. Якщо перший заступник та заступники міського голови затверджуються з числа депутатів міської ради, вони зобов’язані звернутися до міської ради з особистою заявою про складення депутатських повноважень.

37.4. Кандидатури першого заступника та заступників вносяться міським головою на розгляд та затвердження їх міською радою разом з визначенням кола обов’язків та питань, що планується віднести до відання цих посадових осіб.

37.5. У разі відхилення кандидатури на посаду першого заступника або заступника міського голови двома третинами депутатів від загального складу ради, міський голова повинен протягом п’яти днів внести на розгляд ради нові кандидатури. За рішенням ради цей термін може бути продовжений до скликання наступної сесії.

37.6. У випадку, якщо запропонована головою кандидатура на посаду його першого заступника або заступника відхилена менше, ніж двома третинами депутатів від загального складу ради, голова може призначити цю особу виконуючим обов’язки першого заступника або заступника та повторно внести цю кандидатуру на розгляд ради на наступній сесії.

37.7. Перший заступник та заступники затверджуються на строк до набуття чинності повноважень наступного міського голови.

37.8. Перший заступник та заступники звільняються з посади розпорядженням міського голови або за рішенням ради.

37.9. Затвердження першого заступника або заступників міського голови та звільнення їх за рішенням ради відбувається в режимі таємного голосування більшістю голосів депутатів від загального складу ради. Якщо питання звільнення з посади першого заступника або заступників ініціюється радою без згоди міського голови, він може зупинити її рішення протягом п’яти днів з моменту його прийняття.

37.10.  Рада може підтвердити рішення щодо звільнення з посади першого заступника або заступника міського голови, якщо розгляне його повторно не пізніше, як за два тижні після внесення. Рішення вважатиметься чинним у разі його підтвердження двома третинами депутатів від загального складу ради.

37.11.  Питання щодо звільнення з посади першого заступника або заступників міського голови не може розглядатись у їх відсутності, окрім випадків, передбачених чинним законодавством.

37.12.  Процедура вступу на посаду першого заступника та заступників міського голови здійснюється головною посадовою особою територіальної громади міста.

37.13.  Перший заступник виконує обов’язки міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради в разі відсутності головної посадової особи територіальної громади, якщо законом або розпорядженням міського голови не визначено інше. Міський голова може призначити тимчасово виконувати свої службові обов’язки з питань діяльності виконавчих органів ради іншого заступника.

37.14.  Міський голова здійснює перерозподіл обов’язків між заступниками та встановлює порядок їх взаємозамінності.

 

Стаття 38. Керуючий справами виконавчого комітету міської ради

38.1. Керуючий справами виконавчого комітету відповідає за здійснення безпосередньої координації роботи виконавчого комітету міської ради.

38.2. Керуючий справами відповідає за своєчасну та якісну підготовку засідань виконавчого комітету, забезпечує процеси попереднього обговорення питань порядку денного засідань виконавчого комітету, а також сприяє його членам у підготовці до засідань виконавчого комітету, які не працюють у виконавчих органах ради на постійній основі.

38.3. Стосовно кола інших обов’язків, процедури призначення та звільнення керуючого справами виконавчого комітету міської ради діє порядок, чинний відносно заступників міського голови та встановлений цим Статутом.

 

ГЛАВА  3

ВИКОНАВЧИЙ  КОМІТЕТ

ТА  ІНШІ  ВИКОНАВЧІ  ОРГАНИ  МІСЬКОЇ  РАДИ

 

Стаття 39. Статус виконавчого комітету та осіб, які входять до його складу

39.1. Виконавчий комітет є колегіальним виконавчим органом міської ради та вищим органом у системі її виконавчих органів.

39.2. Виконавчий комітет складається з його членів, які працюють у ньому на постійній та тимчасовій основах. Кількість членів виконавчого комітету, які працюють у виконавчих органах ради на постійній основі, повинна складати не менше, як дві третини від його загального складу.

39.3. Кількісний та персональний склад виконавчого комітету, а також структура його апарату затверджується міською радою відповідно до пропозицій міського голови.

39.4. За посадою до складу виконавчого комітету входять міський голова, секретар ради, перший заступник та заступники міського голови, керуючий справами виконавчого комітету, а також можуть входити керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інші особи.

39.5. Особам, які входять до складу виконавчого комітету, забороняється розголошувати інформацію, одержану на його засіданнях або внаслідок користування документацією органів місцевого самоврядування, якщо за рішенням ради, виконавчого комітету або розпорядженням міського голови її визначено конфіденційною. Зазначене стосується також інших випадків, передбачених законодавством.

 

Стаття 40. Виконавчі органи міської ради

40.1. Виконавчими органами міської ради є її виконавчий комітет, департаменти, управління, відділи та інші утворені міською радою виконавчі органи.

40.2. У межах, встановлених законами України, виконавчі органи міської ради здійснюють власні і делеговані повноваження у сферах і галузях:

-    соціально-економічного розвитку, планування та обліку;

-    бюджету, фінансів і цін;

-    управління комунальною власністю;

-    житлово-комунального господарства;

-    побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування;

-    транспорту і зв’язку;

-    будівництва;

-    освіти;

-    охорони здоров’я;

-    культури;

-    фізкультури і спорту;

-    регулювання земельних відносин і охорони навколишнього природного середовища;

-    соціального захисту населення;

-    зовнішньоекономічної діяльності;

-    оборонної діяльності;

-    адміністративно-територіального устрою;

-    забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод, законних інтересів громадян;

-    інші повноваження.

40.3. Виконавчий комітет координує діяльність інших виконавчих органів міської ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності міської громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників, має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому виконавчих органів міської ради, а також їх посадових осіб.

40.4. Міська рада, в межах затверджених нею структури і штатів, може створювати департаменти, управління, відділи та інші виконавчі органи для здійснення повноважень виконавчих органів ради.

Діяльність зазначених виконавчих органів ради здійснюється відповідно до Положень про департаменти, управління, відділи та інші виконавчі органи, що їх затверджує міська рада.

40.5. Виконавчі органи міської ради є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед міською громадою. Вони періодично, але не менше, як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, міського бюджету, з інших питань місцевого значення.

Перший заступник і заступники міського голови та інші члени виконавчого комітету міської ради, керівники виконавчих органів міської ради ведуть особистий прийом громадян.

 

ГЛАВА  4

ОПРИЛЮДНЕННЯ  РІШЕНЬ  ОРГАНІВ  ТА  ПОСАДОВИХ  ОСІБ МІСЦЕВОГО  САМОВРЯДУВАННЯ

 

Стаття 41. Порядок оприлюднення рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування

41.1. Розпорядження та рішення органів і посадових осіб місцевого самоврядування оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-порталі Кременчуцької міської ради та виконавчого комітету, а також публікуються у міських засобах масової інформації, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

41.2. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування повинні бути опублікованими протягом п’яти днів з моменту їх прийняття.

 

Стаття 42. Обмеження щодо оприлюднення актів місцевого самоврядування

Не підлягають оприлюдненню акти, протоколи та стенограми щодо ходу обговорення й інша інформація, якщо обговорення відбувалося в закритому режимі на підставі відомостей, що становлять, відповідно до законодавства, державну, комерційну таємницю, порушують права людини щодо нерозголошення питань особистого життя, а також стосуються інших конфіденційних питань.

 

ГЛАВА  5

ОРГАНИ  САМООРГАНІЗАЦІЇ  НАСЕЛЕННЯ  В  МІСТІ  КРЕМЕНЧУЦІ

 

Стаття 43. Органи самоорганізації населення та їх повноваження

43.1. Загальні збори жителів за місцем проживання можуть ініціювати утворення органів самоорганізації населення за територіальною ознакою (будинкові – в межах будинку (кількох будинків) в державному і громадському житловому фонді та фонді житло-будівельних кооперативів; вуличні, квартальні, мікрорайонні – в межах території кварталу, кількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови). Дозвіл на утворення відповідних органів самоорганізації населення надає міська рада, що може наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів та майна.

Органи самоорганізації населення діють на підставі Конституції України, Закону України «Про органи самоорганізації населення» та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, рішень міської ради та її виконавчого органу, рішень місцевого референдуму, статутів територіальних громад, розпоряджень міського голови, виданих у межах своїх повноважень, положень про органи самоорганізації населення, рішень загальних зборів громадян за місцем проживання, які їх обрали.

43.2. Території, в межах яких органи самоорганізації населення здійснюють надані їм повноваження, визначаються представницькими органами, що видали відповідні дозволи.

43.3. Органи самоорганізації населення здійснюють надані їм повноваження в обсягах, визначених рішенням представницького органу та відповідно до напрямів діяльності, встановлених загальними зборами жителів відповідного територіального утворення, а також із врахуванням відповідних вимог щодо статусу та порядку діяльності цих органів, що встановлюються законом.

43.4. Здійснення органами самоорганізації населення наданих їм повноважень повинно відповідати інтересам територіальної громади міста в цілому та відбуватися в гармонійному взаємозв’язку з іншими заходами, пов’язаними із забезпеченням життєдіяльності та розвитком міста.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування надають всебічну підтримку органам самоорганізації населення в реалізації наданих їм повноважень, а також вживають заходи з координації діяльності цих органів.

 

Стаття 44. Відповідальність органів самоорганізації населення

44.1. Органи самоорганізації населення зобов’язані виконувати рішення міської ради, її виконавчого органу, а також загальних зборів громадян, що ініціювали утворення відповідних органів.

44.2. Органи самоорганізації населення є підзвітними, підконтрольними та відповідальними перед жителями, що ініціювали їх утворення, а в частині виконання повноважень, наданих їм органами місцевого самоврядування – підзвітні, відповідальні та підконтрольні раді, що надала дозвіл на їх утворення та її виконавчому комітету.

44.3. Підстави та порядок дострокового припинення повноважень органів самоорганізації населення визначаються законодавством.

 

РОЗДІЛ  ІV

МІСЬКА  ПОЛІТИКА  ПЕРСПЕКТИВНОГО  РОЗВИТКУ

 

Стаття 45. Стратегія діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення перспективного розвитку територіальної громади

45.1. З метою забезпечення сталого розвитку територіальної громади міста, діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування на засадах спадкоємності й наступності, а також досягнення високого ступеня гармонізації внутрішньоміських процесів та їх інтеграції до перетворень на національному рівні, органами місцевого самоврядування формується та послідовно реалізується політика перспективного розвитку.

45.2. Стратегічною метою реалізації міської політики перспективного розвитку вважається досягнення на території міста високих стандартів якості життя, всебічний та гармонійний розвиток особистості, а також реалізація прав людини відповідно до вимог Конституції України на території міста.

45.3. Діяльність органів місцевого самоврядування із забезпечення процесів перспективного розвитку зосереджується на наступних заходах:

-    створення умов, найбільш сприятливих для формування на території міста соціально-економічного середовища, здатного максимально задовольнити потреби реалізації потенціалу територіальної громади в цілому та кожного окремого з її членів;

-    розробка та запровадження механізмів пом’якшення впливу економічної кон’юнктури на головні аспекти перспективного розвитку міста;

-    оперативне реагування на виникнення та ефективне подолання елементів соціальної кризи;

-    обмірковане визначення та розподіл завдань і повноважень, збільшення потенціалу у вирішенні міських проблем шляхом застосування механізмів децентралізації процесів прийняття та реалізації рішень, всебічний розвиток місцевої ініціативи;

-    забезпечення ефективної участі територіальної громади міста в процесах регіонального та державного планування;

-    поступове пристосування до ринкових умов системи міського комунального господарства, реформування його структури та запровадження сучасних механізмів управління та розвитку об’єктів комунальної власності;

-    запровадження сучасних механізмів фінансового менеджменту та новітніх технологій;

-    застосування нових підходів у формуванні системи соціального захисту жителів міста;

-    розширення обсягів залучення наукової інформації та консалтингової допомоги з визначення напрямків розвитку територіальної громади;

-    розробка та реалізація галузевих перспективних планів розвитку;

-    розбудова на території міста сучасної ринкової інфраструктури та мережі інформаційних потоків;

-    встановлення тісних ділових та культурних стосунків з іншими територіальними громадами, зарубіжними муніципальними утвореннями, використання досвіду партнерів та здійснення спільних проектів.

 

Стаття 46. Планування перспективного розвитку територіальної громади

46.1. Плануванням перспективного розвитку міста вважається здійснення комплексу заходів з дослідження стану та перспектив розвитку територіальної громади, визначення місцевих та глобальних факторів, що впливатимуть на загальноміські процеси розвитку, розробка окремих галузевих, фінансових і управлінських програм та їх інтеграція до загальноміської програми перспективного розвитку.

46.2. Загальноміська програма перспективного розвитку містить такі складові:

-    планування та забудова території міста;

-    розвиток комунальної інфраструктури міста в умовах ринкової економіки;

-    розвиток системи міських фінансів;

-    розвиток закладів охорони здоров’я, освіти, культури, фізичної культури і спорту та соціального призначення;

-    розвиток організованого ринку нерухомості на території міста;

-    розвиток системи соціального страхування на території міста;

-    розвиток системи місцевих фіскальних інструментів;

-    фінансове забезпечення реалізації проектів загальноміської програми перспективного розвитку через запровадження механізмів середньо- та довгострокового фінансового планування;

-    розвиток підприємництва та створення системи запобігання банкрутству важливих для розвитку територіальної громади суб’єктів господарювання;

-    покращення екологічного середовища, відновлення природно-екологічного балансу та розвиток системи громадського відпочинку на території міста;

-    використання природно-ландшафтних, садово-паркових, геологічних та інших природоохоронних об’єктів у рамках розвитку індустрії туризму та відпочинку на території міста;

-    запровадження новітніх інформаційних технологій в рамках розвитку нових форм участі членів територіальної громади міста в здійсненні місцевого самоврядування;

-    забезпечення громадської безпеки та охорона правопорядку.

Складові програми перспективного розвитку вважаються основними напрямами політики перспективного розвитку міста.

 

Стаття 47. Планування та забудова міста

47.1. У рамках загальноміської програми перспективного розвитку визначається поетапна реалізація містобудівних заходів через формування принципів довгострокового планування сталого розвитку міста, а також визначення механізмів ефективної координації процесів землекористування, приватного та громадського будівництва.

47.2. Принципи довгострокового планування сталого розвитку міста та механізми ефективної координації процесів землекористування й будівництва визначаються міською радою.

47.3. Режим забудови та іншого використання земель на території міста визначається генеральним планом міста, планом зонування території міста Кременчука, що затверджуються міською радою та детальними планами територій міста Кременчука, що затверджуються виконавчим комітетом.

47.4. Об’єкти природоохоронного та культурного значення, що перебувають у комунальній власності або передані в управління виконавчих органів міської ради, можуть використовуватися з метою одержання прибутку в інтересах територіальної громади, зокрема бути залученими до комерційної діяльності в рамках розвитку міської індустрії туризму та відпочинку.

Режим використання цих об’єктів та корпоративні форми, за якими вони залучаються до комерційної діяльності, визначаються міською радою, якщо положеннями чинного законодавства не передбачено інше.

47.5. Охорона та реставрація об’єктів, розташованих на території міста і визначених як пам’ятки природи, історії та культури, здійснюються відповідно до законодавства.

47.6. Заходи щодо визначення та перегляду вимог відносно об’єктів, що потребують захисту традиційного характеру історичного та культурного середовища, відбуваються відповідно до порядку, що встановлюється органами місцевого самоврядування.

47.7. У рамках загальноміської програми перспективного розвитку також визначається поетапне здійснення заходів з удосконалення архітектурно-просторових рішень забудови та її послідовної регенерації.

47.8. Міською радою затверджується програма здійснення середньо- та довгострокових заходів з поетапного впровадження ринкових форм житлового будівництва та модернізації житлового фонду, застосування прогресивних архітектурно-планувальних, конструктивних та інженерних рішень у процесі проектування житлових будинків. Зазначена програма вважається невід’ємною складовою загальноміської програми перспективного розвитку.

 

Стаття 48. Розвиток системи місцевих фіскальних інструментів

48.1. Міська рада здійснює безпосередній вплив на процеси соціально-економічного розвитку на території міста шляхом реалізації відповідної фіскальної політики місцевого самоврядування, зміст якої визначається встановленням, згідно з чинним законодавством, місцевих податків та зборів, розмірів їх ставок, а також надання пільг зі сплати податків і зборів для окремих сфер та суб’єктів підприємницької діяльності.

48.2. Мета фіскальної політики місцевого самоврядування полягає у створенні сприятливих умов для підприємницької та іншої діяльності у сферах, що визначаються міською радою, як приоритетні та суспільно важливі в рамках комплексного розвитку територіальної громади, а також у формуванні передумов для одержання в кінцевому підсумку обсягів податкових та неподаткових надходжень до міського бюджету, що дозволятимуть в достатній мірі фінансувати як поточні завдання місцевого самоврядування, так і заходи, визначені загальноміською програмою перспективного розвитку.

48.3. У процесі розробки довгострокових заходів з реалізації загальноміської програми перспективного розвитку та здійснення розрахунків з їх фінансування, виконавчі органи розробляють та вносять на розгляд міської ради пропозиції щодо реалізації відповідних фіскальних заходів, сприятливих для формування ефективних та надійних джерел власних надходжень місцевого самоврядування, а також щодо запровадження, відповідно до чинного законодавства, фіскальних інструментів, здатних зберігати стабільність у разі зміни економічної кон’юнктури.

48.4. Міська рада приймає відповідні фіскальні рішення в процесі розгляду бюджету, обговорення та затвердження програм фінансування заходів наступних бюджетних періодів.

Стаття 49. Розвиток підприємництва та створення системи запобігання банкрутству важливих для розвитку міської територіальної громади суб’єктів господарювання

49.1. У межах повноважень, визначених законодавством, органи місцевого самоврядування сприяють розвитку підприємництва на території міста, підтримують з підприємцями ділові та партнерські стосунки, що базуються на договірній, податковій та майновій основах, а також спільному уявленні щодо перспектив загального розвитку міста, утворення на території міста атмосфери ділового співробітництва, соціальної справедливості, комплексного розвитку особистості та сприятливого інвестиційного клімату.

49.2. У рамках окремих або комплексних програм розвитку підприємництва на території міста, що затверджуються міською радою, органами місцевого самоврядування можуть плануватися кошти бюджету місцевого самоврядування на підтримку відповідних процесів; заходи, спрямовані на залучення коштів іноземних держав, міжнародних установ, державних та регіональних фондів з розвитку підприємництва; прийматися рішення щодо виділення земельних ділянок та надання приміщень; відкриття інформаційно-консультативних центрів для представників малого бізнесу тощо.

49.3. При виконавчому комітеті ради може утворюватися громадська рада з питань підприємництва, що погоджуватиме питання, пов’язані з поточною діяльністю суб’єктів підприємницької діяльності та перспективами загального розвитку підприємництва на території міста.

49.4. У разі необхідності виконавчими органами розробляються заходи із запобігання банкрутству підприємств, що мають важливе значення для перспективного розвитку міста.

Зазначені заходи базуються на механізмах, визначених цим Статутом.

 

Стаття 50. Забезпечення природно-екологічного балансу на території міста

50.1. Вирішення проблеми екологічного забруднення та досягнення природно-екологічного балансу на території міста, переобтяженого екологічно-шкідливими промисловими підприємствами, вважається пріоритетним завданням у діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування в місті на тривалу перспективу.

50.2. У процесі планування перспективного розвитку органи місцевого самоврядування передбачають здійснення заходів, спрямованих на:

-    покращення екологічної ситуації водного басейну Дніпра в межах міста шляхом поетапного запровадження, відповідно до законодавства, санкцій до промислових підприємств, що забруднюють воду, виробнича діяльність яких відбувається на території міста;

 

-    здійснення заходів щодо налагодження спільної діяльності в цьому напрямі з органами місцевого самоврядування інших адміністративно-територіальних одиниць, що розташовуються у верхній течії Дніпра;

-    поетапне здійснення докорінної модернізації очисних споруд водозабору з метою безперебійного забезпечення жителів міста через міські мережі водогону питною водою відповідно до стандартів, встановлених державою;

-    збереження та відведення нових ділянок для зелених насаджень;

-    створення у центральній частині міста зон для виключного руху пішоходів та транспортних засобів, що не несуть екологічного навантаження;

-    встановлення відповідного режиму руху транспортних засобів у місцях масового відпочинку та розваг жителів, зокрема у вихідні дні;

-    відведення ділянок для переробки і нейтралізації відходів та фільтратів, потужностей з компостування, проведення рекультивації тощо;

-    перепланування міських доріг, зменшення інтенсивності дорожнього руху та підвищення його безпеки;

-    винесення руху вантажних автомобілів за межі міста, зокрема його центральної та густонаселених частин;

-    розробку місцевих програм охорони довкілля;

-          здійснення регулярного контролю екологічної ситуації та налагодження системи оперативного та об’єктивного інформування органів місцевого самоврядування та населення міста;

-    запровадження системи екологічного страхування на підприємствах – об’єктах підвищеної небезпеки, діяльність яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

-    надання пропозицій щодо прийняття рішень про організацію територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;

-    внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об’єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, є пам’ятками природи, історії або культури, що охороняються законом.

 

Стаття 51. Розвиток нових форм участі у здійсненні місцевого самоврядування через сучасні інформаційні технології

51.1. У процесі реалізації загальноміської програми перспективного розвитку органами місцевого самоврядування передбачаються заходи із зміцнення матеріально-технічної бази, що дозволяє забезпечити розвиток нових форм участі членів територіальної громади міста у здійсненні місцевого самоврядування через застосування сучасних інформаційних технологій.

51.2. Нові форми участі у здійсненні місцевого самоврядування на території міста можуть ініціюватися членами територіальної громади міста або визначатися органами місцевого самоврядування відповідно до тенденцій розвитку новітніх інформаційних технологій. Зокрема, це може стосуватися наступного:

-    налагодження регулярного спілкування посадових осіб місцевого самоврядування з жителями міста через визначення годин та абонентської лінії телефонного зв’язку;

-    здійснення опитувань через комп’ютерну інформаційну мережу;

-    запровадження постійного розміщення інформації з питань місцевого самоврядування на сайтах органів місцевого самоврядування, а також розміщення електронних поштових скриньок посадових осіб місцевого самоврядування в електронній пошті з метою регулярного одержання запитань та пропозицій жителів;

-    організація телемостів для безпосереднього спілкування жителів міста з посадовими особами місцевого самоврядування, зокрема під час проведення громадських слухань;

-    участь посадових осіб місцевого самоврядування в програмах та передачах місцевих засобів масової інформації із застосуванням сучасних технологій здійснення паралельного опитування, відповідей на одержані запитання та діалогу в прямому ефірі.

 

Стаття 52. Забезпечення громадського спокою, безпеки та охорони правопорядку

52.1. З метою забезпечення належного рівня підтримки громадського спокою, безпеки та охорони правопорядку в місті, підвищення ефективності запобігання правопорушенням на його території, міська рада може прийняти рішення стосовно створення в структурі виконавчих органів ради поліції, що утримуватиметься за рахунок коштів місцевого самоврядування.

52.2. Не рідше двох разів на рік міська рада зобов’язана заслухати інформацію керівників місцевої прокуратури та органу Національної поліції в місті Кременчуці стосовно діяльності підпорядкованих їм підрозділів на території міста та здійснити оцінку її ефективності.

У разі визнання діяльності керівництва органів прокуратури та поліції за результатами заслуховування незадовільною, міська рада негайно звертається до органів прокуратури та поліції вищого рівня з поданням щодо нагальної необхідності здійснення відповідних кадрових змін у керівному складі міського управління.

 

Стаття 53. Міжнародна діяльність

У процесі здійснення органами місцевого самоврядування міжнародної діяльності вважаються пріоритетними такі напрями, що забезпечують участь міста в русі історичних міст та міст-побратимів; у включенні міста до міжнародної мережі та маршрутів туристичної діяльності; у діяльності міжнародних організацій і фондів з підтримки історичної та культурної спадщини, а також залученні інвестицій до розвитку галузей, визначених загальноміською програмою перспективного розвитку.

 

 

РОЗДІЛ  V

МАТЕРІАЛЬНЕ  ТА  ФІНАНСОВЕ  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 

ПРОЦЕСІВ ЗДІЙСНЕННЯ  МІСЦЕВОГО  САМОВРЯДУВАННЯ 

НА  ТЕРИТОРІЇ  МІСТА

 

ГЛАВА  1

ФІНАНСОВА  ДІЯЛЬНІСТЬ

ОРГАНІВ  МІСЦЕВОГО  САМОВРЯДУВАННЯ

 

Стаття 54. Мета та основні засади фінансової діяльності органів місцевого самоврядування

54.1. Метою фінансової діяльності органів місцевого самоврядування вважається:

-    створення фінансових механізмів регулювання процесів економічного та соціального розвитку, що стимулюють та координують розвиток цих процесів;

-    запровадження відповідних фіскальних інструментів, що сприяють формуванню надійної бази власних надходжень місцевого самоврядування та розвиткові підприємництва на території міста;

-    забезпечення процесів надання послуг у соціальній та житлово-комунальній сферах;

-    формування системи соціального захисту населення, притаманної ринковій економіці;

-    сприяння розвиткові інвестиційних процесів, спрямованих на формування сучасної інфраструктури комунального господарства;

-    якісне та ефективне виконання повноважень, делегованих органам місцевого самоврядування законодавством.

54.2. Фінансова діяльність органів місцевого самоврядування відбувається на засадах:

-    планування фінансових ресурсів;

-    фінансового забезпечення нагальних потреб, що мають важливе значення для розвитку територіальної громади та соціально-економічного благополуччя її членів;

-    врахування загальнодержавних інтересів та потреб перспективного розвитку міста;

-    прозорості, регулярного інформування, винесення на громадське обговорення питань фінансового планування, інвестиційної діяльності, проектів бюджету місцевого самоврядування та забезпечення доступу до здійснення контролю з боку громадськості;

-    застосування новітніх технологій у здійсненні фінансового менеджменту та використання широкого спектру фінансових інструментів, притаманних ринковій економіці.

 

Стаття 55. Планування фінансових ресурсів

55.1. З метою раціонального вирішення питань, що належать до відання місцевого самоврядування та закладення чітких орієнтирів перспективної діяльності, органи місцевого самоврядування запроваджують систему фінансового планування, що передбачає визначення основних фінансових показників розвитку міста протягом не менш як двох наступних років.

55.2. Основою для планування фінансових ресурсів вважається програма економічного і соціального розвитку міста, що розробляється виконавчими органами влади, відповідно до основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, соціально-економічної ситуації на території міста та нагальних потреб розвитку територіальної громади міста.

55.3. Фінансове планування відбувається на засадах:

-    виявлення визначальних факторів перспективного розвитку та раціонального обмеження завдань;

-    обґрунтування рішень та програм, що вимагають планування відповідних видатків.

 

Стаття 56. Запозичення міського бюджету

56.1. Запозичення до міського бюджету здійснюються на визначену мету і підлягають обов’язковому поверненню.

56.2. Запозичення до міського бюджету можуть здійснюватись у формі:

-         випуску облігацій внутрішньої місцевої позики;

-         укладення угод про отримання позик, кредитів, кредитних ліній у фінансових установах.

56.3. Запозичення до міського бюджету здійснюються за рішенням міської ради, у якому визначаються мета запозичення, його обсяг, відсотки за запозиченням, строки сплати відсотків та основної суми боргу, форми здійснення запозичення.

 

Стаття 57. Порядок та обсяги надання гарантій органами місцевого самоврядування

57.1. З метою підтримки процесів соціально-економічного розвитку на території міста органи місцевого самоврядування можуть надавати гарантії за зобов’язаннями окремих суб’єктів господарської діяльності.

57.2. Класифікація відповідних суб’єктів, вимоги до них, перелік особливих умов, а також порядок надання гарантій визначаються окремим рішенням міської ради.

57.3. Рішення міської ради, що регламентує надання гарантій за зобов’язаннями третіх осіб, не може містити винятків або змінюватись у вибірковому порядку.

57.4. Обсяги наданих гарантій враховуються в процесі визначення граничної межі запозичень міської ради відповідно до Бюджетного кодексу України.

 

Стаття 58. Фінанси комунальних підприємств

58.1. Фінанси підприємств, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, є складовою частиною фінансової системи місцевого самоврядування.

58.2. Комунальні підприємства мають самостійні фінансові баланси, їх рахунки не можуть об’єднуватися з бюджетними рахунками органів місцевого самоврядування.

58.3. До фінансової системи територіальної громади міста входять також дочірні підприємства, засновані суб’єктами господарювання, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста.

58.4. Фінанси підприємств комунальної власності можуть вилучатися до бюджету місцевого самоврядування. Зазначене стосується випадків, якщо надходження коштів до бюджету місцевого самоврядування відбувається відповідно до рішення міської ради щодо розподілу прибутків від їх господарської діяльності, відчуження окремого майна, що перебувало на балансі відповідного підприємства, а також відповідно до рішення органу управління суб’єкта господарювання щодо сплати дивідендів за результатами господарської діяльності.

58.5. Процеси планування фінансової діяльності суб’єктів комунальної власності координуються виконавчими органами ради в інтересах територіальної громади міста, зокрема з урахуванням поточних та перспективних завдань її розвитку.

58.6. Розподіл прибутку (доходу) комунальних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог Господарського кодексу України та інших законів.

 

ГЛАВА  2

БЮДЖЕТ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

В МІСТІ КРЕМЕНЧУЦІ

 

Стаття 59. Загальні засади формування бюджету місцевого самоврядування

59.1. Бюджет місцевого самоврядування формується на засадах, що забезпечують безперервне фінансування процесів виконання повноважень місцевого самоврядування.

59.2. Бюджет наступного бюджетного періоду збалансовується з урахуванням боргових зобов’язань попередніх років та рішень міської ради, прийнятих у рамках довгострокового фінансового планування.

59.3. Кошти бюджету місцевого самоврядування повинні використовуватися ефективно та витрачатися заощадливо.

 

Стаття 60. Складення та затвердження бюджету

60.1. Проект місцевого бюджету та матеріали до нього кожного наступного бюджетного періоду складаються у відповідності з вимогами бюджетного законодавства України.

60.2. У процесі прийняття рішення про бюджет міська рада може визначати обсяги фінансових повноважень виконавчих органів ради щодо укладення договорів та надання зобов’язань, за якими протягом наступних бюджетних років доведеться вдаватися до додаткових витрат на здійснення інвестицій та фінансування заходів з їх залучення.

60.3. Рішення про ухвалення бюджету приймається більшістю депутатів від загального складу ради та набуває нормативно-правового характеру.

 

Стаття 61. Оприлюднення бюджету

61.1. Місцевий бюджет, затверджений рішенням міської ради, підлягає обов’язковому оприлюдненню в термін, визначений законом.

61.2. Інформація щодо підготовки проекту бюджету, визначення основних прогнозних показників та бюджетної політики на наступний період може вноситися на громадське обговорення за участю депутатів рад, посадових осіб місцевого самоврядування, представників політичних партій, громадських організацій, профспілок, підприємницьких кіл, науковців та інших зацікавлених осіб.

61.3. Проект бюджету може бути оприлюднений у загальному порядку, визначеному цим Статутом.

 

Стаття 62. Звіт за підсумками виконання бюджету

62.1. За підсумками виконання бюджету виконавчим органам ради надається звіт у відповідності з вимогами бюджетного законодавства України.

62.2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними та відповідальними перед територіальною громадою міста за виконання бюджету, додержання бюджетних норм та процедур.

62.3. Результати виконання бюджету за наростаючим підсумком підлягають обов’язковому оприлюдненню.

 

ГЛАВА 3

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  МАЙНОВИХ  ІНТЕРЕСІВ 

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ  ГРОМАДИ  МІСТА

 

Стаття 63. Об’єкти майнових інтересів територіальної громади

Об’єктами майнових інтересів територіальної громади вважаються:

-    підприємства, установи та організації комунальної власності;

-    корпоративні права (майнові частки та паї у статутних фондах господарських товариств), що належать територіальній громаді;

-    земля, що належить територіальній громаді на правах комунальної власності;

-    частки, що належать територіальній громаді в майні спільних підприємств;

-    майнові права підприємств, установ та організацій, що приватизуються або були приватизовані за рішенням міської ради;

-    нерухоме майно, що належить територіальній громаді на правах комунальної власності;

-    цінні папери та похідні цінні папери, емітовані міською радою, підприємствами комунальної власності або товариствами, заснованими цими підприємствами;

-    активи та резерви комунальних пенсійних фондів і страхових організацій;

-    боргові зобов’язання перед органами місцевого самоврядування та підприємствами комунальної власності юридичних осіб, інших суб’єктів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, не оформлені або не переведені в цінні папери;

-    підприємства усіх форм власності, що мають кредиторську заборгованість перед органами місцевого самоврядування, у тому числі ті, відносно яких запроваджено процедуру банкрутства;

-    майно, відчужене в процесі приватизації, договір купівлі-продажу, який в установленому порядку розірвано або визнано недійсним;

-    майно, що може бути одержане внаслідок застосування процедури стягнення з боржника.

 

Стаття 64. Загальні принципи реалізації майнових інтересів територіальної громади

Реалізація майнових інтересів територіальної громади відбувається на засадах:

-    відкритості й прозорості дій органів та посадових осіб місцевого самоврядування в процесі реалізації їх повноважень з управління майновими правами територіальної громади;

-    визначення міською радою чітких й прозорих правил та процедур з управління майновими правами територіальної громади, виважений розподіл обов’язків та відповідальності між усіма рівнями управління в процесі реалізації відповідних повноважень;

-    поетапне здійснення заходів з капіталізації майна, переведення процесів управління майновими об’єктами на корпоративні засади;

-    запровадження системи ефективного контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу, оренди та передачі в користування майна комунальної власності.

 

Стаття 65. Порядок користування та розпорядження об’єктами нерухомого майна територіальної громади

65.1. Об’єкти нерухомості комунальної власності, введенні в експлуатацію з метою забезпечення конституційних прав та потреб членів територіальної громади, повинні використовуватися за призначенням.

65.2. У разі наявності вільних площ, а також з метою одержання додаткових коштів, органи місцевого самоврядування, уповноважений ними орган або підприємство, засноване міською радою, можуть надавати частину приміщень в оренду.

Для приміщень, що перебувають на балансах освітніх комунальних установ, мета використання приміщень повинна бути пов’язана виключно з навчально-виховною діяльністю.

65.3. У випадку, якщо орендодавцем виступають органи місцевого самоврядування, кошти від оренди майна надходять на їх рахунки і використовуються в інтересах територіальної громади.

У випадку, якщо орендодавцями виступають комунальні підприємства, установи, відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», кошти від оренди майна надходять на їх рахунки і використовуються для власних потреб.

65.4. У процесі створення в багатоквартирному будинку, що раніше належав до комунальної власності міста, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (асоціації), органи місцевого самоврядування повинні передавати будинок на безоплатній основі на баланс об’єднання або списувати з балансу комунального підприємства, на якому він перебував до моменту створення об’єднання.

65.5. Органи місцевого самоврядування, відповідно до наданих повноважень і в порядку, встановленому законом, здійснюють усі передбачені законодавством майнові операції з розпорядження нерухомим майном.

За умов визнання органами місцевого самоврядування економічної доцільності, вони можуть передавати об’єкти комунальної власності в постійне чи тимчасове користування, здавати в оренду, продавати, використовувати під заставу або як внесок до статутного капіталу в процесі створення господарського товариства будь-якої форми, визначати додаткові умови в угодах та договорах щодо їх використання та фінансування.

65.6. Органи місцевого самоврядування зобов’язані здійснювати облік та регулярну перевірку стану об’єктів нерухомого майна комунальної власності, у тому числі наданих у користування (оренду), виявляти безгосподарні об’єкти на території міста, контролювати додержання умов договорів оренди та купівлі-продажу об’єктів комунальної власності, а також вживати заходів з повернення їх у комунальну власність у випадках, передбачених законодавством.

65.7. Органи місцевого самоврядування зобов’язані запровадити систему ефективного контролю за виконанням угод і договорів купівлі-продажу, оренди, передання у користування та у відповідних випадках своєчасно ініціювати питання щодо повернення майна в комунальну власність або в управління виконавчих органів ради.

65.8. Органи місцевого самоврядування визначають порядок та умови продажу, надання в оренду чи в користування нерухомого майна комунальної власності з використанням переважним чином конкурентних засад у здійсненні відповідних трансакцій згідно з законодавством.

 

Стаття 66. Підприємства комунального сектору

66.1. Комунальними підприємствами вважаються суб’єкти господарювання, утворені або придбані міською радою в порядку, встановленому законом, або передані територіальній громаді безоплатно державою чи іншими суб’єктами права власності.

66.2. Як правило, діяльність комунальних підприємств спрямовується на надання послуг громадського призначення в соціальній та житлово-комунальній сферах, а також на задоволення спільних потреб жителів міста.

66.3. У разі необхідності, органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення щодо надання фінансової підтримки підприємству іншої (за комунальну) форми власності, або щодо майнової участі в ньому, зокрема шляхом придбання за рахунок коштів бюджету розвитку відповідної майнової частки у власність територіальної громади.

Зазначене стосується наступних випадків:

-    підприємство виробляє продукцію або надає послуги комунального призначення, що є важливими для забезпечення життєдіяльності територіальної громади міста і ці завдання не можуть бути виконані краще та ефективніше іншими особами;

-    діяльність підприємства має велике соціально-економічне значення для територіальної громади.

66.4. Унітарні комунальні підприємства повинні виконувати своє громадське призначення, в межах економічної доцільності та можливості підтримувати соціальну спрямованість цінової політики на ринку надання відповідних послуг населенню, а також стимулювати економічну діяльність підприємств інших форм власності, що працюють на відповідному ринку на території міста.

66.5. Діяльність підприємств виключно комунальної власності відбувається відповідно до їх статутів, що затверджуються міською радою.

Усі майнові операції, питання розподілу прибутків та процеси затвердження фінансових звітів цих підприємств врегульовуються рішеннями органів місцевого самоврядування, окрім випадків, передбачених їх статутами.

66.6. Діяльність підприємств (господарських товариств), майнова частка (корпоративні права) яких належить територіальній громаді, відбувається відповідно до їх статутів, що затверджуються загальними зборами учасників.

Усі майнові операції, питання розподілу прибутків, затвердження фінансових та інших звітів, призначення та звільнення керівників, а також інші організаційні й фінансово-господарські питання вирішуються відповідними органами управління господарських товариств в межах власної компетенції, визначеної законодавством та їх установчими документами.

66.7. Управління корпоративними правами територіальної громади здійснюється через уповноважених осіб за процедурами, що затверджуються міською радою. Це стосується також підприємств, утворених згідно з законодавством про господарські товариства, усі майнові частки яких належать територіальній громаді міста.

66.8. Міська рада зобов’язана утримуватися від штучного та необґрунтованого створення пільгових режимів діяльності унітарних комунальних підприємств, сприяти розвитку справедливої конкуренції на ринку надання послуг громадського призначення.

66.9. Виконавчі органи рад вживають заходів із забезпечення режиму прозорості в діяльності комунальних підприємств, регулярного оприлюднення звітів щодо фінансово-майнового стану та результатів господарської діяльності зазначених суб’єктів господарювання.

66.10.  Основні вимоги цієї статті відносно унітарних комунальних підприємств поширюються також на юридичних осіб з майновою часткою територіальної громади, якщо вона становить не менш як шістдесят відсотків від статутного фонду відповідного господарського товариства.

66.11.  Комунальні підприємства, за попереднім погодженням з контролюючим структурним підрозділом виконавчого органу міської ради або заступником міського голови, можуть бути розробником відповідних міських програм та вносити проекти програм на розгляд засідання сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області і, також, розробляти проекти інших рішень та вносити їх на розгляд засідання міської ради та її виконавчого комітету.

 

Стаття 67. Управління корпоративними правами територіальної громади

67.1. Органи місцевого самоврядування зобов’язані вживати заходів із закріплення в статутах товариств з майновою участю територіальної громади положень, які враховують вимоги цього Статуту щодо захисту майнових інтересів територіальної громади.

67.2. Уповноважені особи, які представляють територіальну громаду в органах управління товариства та працюють в них на постійній основі, можуть одержувати грошову винагороду від товариства щомісячно та за підсумками фінансового року. Зазначене стосується усіх осіб, уповноважених органами місцевого самоврядування представляти інтереси територіальної громади в органах управління товариств (здійснювати функції уповноваженої особи), якщо чинним законодавством не передбачено інше.

67.3. Уповноважені особи, які представляють інтереси територіальної громади в органах управління відповідних товариств, призначаються лише за умов погодження їх кандидатур міським головою.

67.4. У разі необхідності рада може прийняти рішення щодо затвердження кандидатур уповноважених осіб, визначених її виконавчими органами, безпосередньо радою.

67.5. Більш детально питання, пов’язані з регламентацією процедур управління корпоративними правами територіальної громади, врегульовуються окремим положенням, що затверджується рішенням міської ради.

 

Стаття 68. Запобігання банкрутству суб’єктів комунальної власності

68.1. Виконавчі органи міської ради, до відання якої належать питання запобігання банкрутству суб’єктів комунальної власності, зобов’язані:

-    регулярно відслідковувати фінансовий стан унітарних комунальних підприємств та суб’єктів, у статутному фонді яких територіальній громаді належить майнова частка;

-    своєчасно реагувати на погіршення фінансового стану підприємств, появу ознак їх неплатоспроможності, здійснювати відповідний аналіз та виявляти причини, а також вживати заходів з їх усунення;

-    здійснювати навчання управлінців комунальних підприємств щодо запобігання кризових явищ у фінансово-господарській діяльності, у разі необхідності своєчасно здійснювати кадрові зміни;

-    сприяти своєчасному проведенню переговорів та укладанню відповідних угод з кредиторами;

-    брати активну участь у процесах, пов’язаних з процедурою банкрутства, санації та реструктуризації комунальних підприємств, підприємств з майновою часткою територіальної громади, а також їх заборгованості;

-    здійснювати аналіз щодо обсягів застави майна комунальних підприємств та визначати їх граничну межу.

68.2. З метою підвищення ліквідності об’єктів комунальної власності відповідним виконавчим органом ради в разі необхідності може бути ініційоване укладання угоди із спеціалізованою компанію, здатною кваліфіковано вирішити питання щодо відстеження ознак неплатоспроможності, оперативного втручання на рівні менеджменту відповідного підприємства, розробки та реалізації плану зовнішнього управління, відстеження процесів навмисного банкрутства, залучення професійного антикризового менеджменту, роботи за процедурою банкрутства та налагодження взаємодії з процедурними особами.

 

РОЗДІЛ VІ

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 69. Порядок прийняття Статуту

Цей Статут набирає чинності з дня його офіційного опублікування, після прийняття рішення міською радою.

 

Стаття 70. Порядок внесення змін до Статуту

70.1. Зміни та доповнення до цього Статуту вносяться шляхом викладення його в новій редакції, що затверджується більшістю депутатів від загального складу міської ради після проведення громадського обговорення.

70.2. Проекти змін та доповнень до цього Статуту вносяться на широке громадське обговорення міським головою, виконавчим комітетом або на вимогу третини депутатів від загального складу міської ради, а після завершення терміну обговорення – на розгляд представницького органу територіальної громади міста.

70.3. Відповідні зміни та доповнення до цього Статуту вносяться також за результатами загальноміського референдуму або внаслідок змін у чинному законодавстві.

 

Стаття 71. Контроль за додержанням Статуту та відповідальність за порушення вимог Статуту

71.1. Контроль за додержанням Статуту здійснюють міська рада, міський голова, інші органи і посадові особи місцевого самоврядування, громадські організації та жителі міста відповідно до загального порядку реалізації їх службових повноважень, цивільних прав, механізмів вирішення питань місцевого значення та форм участі у здійсненні місцевого самоврядування, передбачених законом та цим Статутом.

71.2. Особи, винні у порушенні вимог цього Статуту, притягуються до адміністративної та іншої відповідальності згідно з чинним законодавством.