26 квітня 1986 року стало  днем найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час вибуху на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції в атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу, яка стала причиною радіоактивного забруднення 3/4 території Європи. Але найбільше горя ця аварія завдала Україні, вона призвела до непоправних медичних, економічних, соціальних і гуманітарних наслідків. На боротьбу з невидимим ворогом-радіацією стали тисячі ліквідаторів, багатьох з них, на жаль,  вже давно немає на цьому світі – дози радіації виявилися вбивчими і несумісними з життям. А ті, хто вижив, втратив здоров’я, втратив можливість безтурботно і спокійно жити і працювати.

На жаль,  Чорнобильська трагедія нагадує нам про себе по сьогоднішній день. Ми продовжуємо отримувати сумні звістки з Чорнобильської зони. Наразі там тривають величезні пожежі, які не просто знищують усе живе, що відродилося за 34 роки, але й піднімають в повітря та розносять радіоактивний смог. На боротьбу з пожежами знову піднялися рятувальники, в тому числі і кременчуцькі, які намагаються здолати вогняну стихію.

Дякуємо всім, хто протягом багатьох років рятує нас від наслідків чорнобильського лиха. Низький уклін і вічна пам'ять померлим ліквідаторам, шана і вдячність живим.

Новий виклик, який послало нам життя, – це боротьба з коронавірусною інфекцією, змушує нас усіх жити сьогодні за новими правилами. Через суворий режим карантину ми не проводимо масових заходів, але ми пам’ятаємо цю сумну дату в історії нашої держави і бажаємо усім героям-чорнобильцям міцного здоров’я, сили, наснаги, радості і довголіття. Впевнений, ми здолаємо усі негаразди. Щастя, мирного неба, добробуту і впевненості у завтрашньому дні.