Сьогодні пам'ятний день - 22 травня 1861 року відбулось перепоховання  великого сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева. Міський голова Віталій Малецький разом із секретарем міської ради Юрієм Гриценком від імені усіх кременчужан поклали квіти до пам’ятника Великому Кобзареві та вшанували пам'ять  українського поета, борця за свободу та незалежність України. Варто зазначити, що  слава Тараса  Шевченка не згасає ні через роки, ні через століття. Його  геній всесвітньо визнаний, а його твори –безсмертні.

«Свою Україну любiть;

Любiть її во время люте,

В останню, тяжкую минуту

За неї Господа моліть», - це напутні слова, які дав  Великий Кобзар прийдешнім поколінням українців.

         PS.

22 травня 1861 року прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні. Поховали Т.Г.Шевченка 13 березня, у Петербурзi, на Смоленському кладовищi на кошти друзів. Понад дві тисячi чоловiк йшли за домовиною Кобзаря: студенти унiверситету, слухачi Академiї художеств, письменники, художники i просто читачi й шанувальники. Лише у квiтнi 1861 року, після того, як 58 днів прах Т. Г. Шевченка знаходився в Петербурзі, царський уряд, нарештi, дозволив перевезти його в Україну. 8 травня 1861 року домовина була викопана, перенесена через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею перевезена до Москви. I рушила вона через всю Росiю з пiвночi на пiвдень: де потягом, де кiньми, де пароплавом, а де i просто на руках – до Канева, саме там мрiяв оселитися поет i дожити свого Богом визначеного вiку. Перевезення домовини тривало 14 дiб.