«Російські окупанти жорстоко вдарили по Херсонщині. Є загиблі, є поранені.

Четверта ранку – обстріляли село Велетенське. Загорівся будинок. Поранений хлопець: у нього важкі опіки, зараз у реанімації.

Девʼята ранку – удар окупантів по селу Широка Балка. З артилерії. Пʼятеро загиблих.

Серед них немовля – дівчинка, їй було 22 дні. Її брата – йому було лише 12 років – устигли доправити в лікарню. На жаль, не змогли врятувати. Він помер від отриманих поранень – важких поранень. Мати дітей – її звали Олеся, їй було лише 39 років – загинула. Мої співчуття!

Приблизно в той самий час було обстріляне село Станіслав. Дві людини поранені, двоє вбиті. Чоловіки – 71 рік, 57 років.

Загалом лише від початку цієї доби й до шостої вечора вже 17 повідомлень про обстріли лише з Херсонської області. А ще – Миколаївщина, Запоріжжя, Донбас, Харківщина, прикордоння з Росією в районах північного сходу.

Усюди наші воїни відповідають окупантам на терор. Жодного дня не буває такого, щоб російське зло не отримувало нашої цілком справедливої відповіді.

Кожен знищений окупант, усі одиниці спаленої російської техніки, вогонь замість їхніх штабів і складів, дуже красномовне задимлення на Кримському мосту й не тільки – усе це свідчення того, що ми жодного злочину Росії не залишимо без відповіді. І кожен наш воїн, який дає Україні результат на передовій – на всій протяжності фронту від Харківщини до Херсонщини, – кожен наш воїн має змогу повернути Україні справедливість».