Основу міського бюджету Кременчука, як і будь-якої громади в Україні, складає ПДФО – податок на доходи фізичних осіб, або, простіше кажучи, податок на зарплату. Відповідно до Бюджетного кодексу 64% ПДФО залишаються у місцевому бюджеті, а інші 36% йдуть у Державний та обласний бюджети. 

Після початку повномасштабного вторгнення великі промислові підприємства Кременчука практично зупинили роботу. Відповідно, доходи міського бюджету знизились до мінімуму.

Але навіть за таких умов значна частина коштів міського бюджету спрямовується на допомогу ЗСУ. Щотижня депутати міської ради затверджують нові й нові закупівлі, які замовляють військові: автомобілі, квадрокоптери, приціли, тепловізори, рації, генератори, зарядні станції, планшети, комп’ютерна та інша техніка, яка необхідна бійцям на передовій.

Також значні кошти спрямовано на підготовку до нового опалювального сезону, облаштування укриттів у школах та дитячих садках міста.

Усі ці видатки прозорі, із запитами військових та їхніми підтвердженнями. Вони під постійним контролем низки державних органів, їх може знайти кожен журналіст чи активний член громади. І вони проходять постійний контроль казначейства ще до проплати.

Аналітики Асоціації міст України підрахували, що муніципалітети уже перерахували на безпеку та оборону понад 45% від військового ПДФО, отриманого до місцевих бюджетів. Можу стверджувати, що у Кременчуці цей показник вищий.

Інша частина коштів військового ПДФО йде на утримання критичної міської інфраструктури: тепломереж та водогонів, поточний ремонт доріг, підготовку до зими з урахуванням можливих блекаутів тощо.

Не забуваймо також про соціальну допомогу переселенцям, допомогу постраждалим від російських ракетних ударів тощо. На місцевому бюджеті, наприклад, лежить безкоштовне харчування дітей-пільговиків у школах.

Зараз озвучено пропозиції Мінфіну спрямовувати в Державний бюджет усі 100% ПДФО з військових. 

Якщо Кременчук не отримуватиме коштів військового ПДФО, він не зможе фінансувати цілий ряд вкрай необхідних для життєдіяльності міста галузей. У тому числі йдеться й про делеговані повноваження, на які держава «забула» виділити компенсації з державного бюджету. В їх числі пільгові перевезення, зарплата медичних працівників, підтримка критичної інфраструктури, стримування тарифів на тепло, воду та водовідведення й таке інше.

Вилучення коштів із бюджетів громад не передбачає з боку держави визначення якихось джерел для фінансування передбачених законом витрат, отже, призведе до колапсу життєво необхідних систем надання послуг жителям громад.

А головне – вилучення військового ПДФО з бюджетів місцевих громад позбавить нас можливості допомагати Армії. Аргумент, що ці кошти будуть витрачати «централізовано» непереконливий. Адже зараз ми маємо можливість реагувати швидко і надавати точну й адресну допомогу, про яку постійно звітуємо, і яку може перевірити кожен. Намагання ж давати допомогу «через центр» закінчиться тим, що без неї залишаться всі, а військові підрозділи знову проситимуть про підтримку міські громади.