Відповідно до п. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Згідно ст. 722 ЦКУ право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.
Статтею 651, 727 ЦКУ передбачені підстави для розірвання договору та розірвання договору дарування на вимогу дарувальника.
Розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦКУ).
У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов’язаний повернути дарунок у натурі.

Об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини .

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення .

 Ставка податку становить 5 відс. бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як доходи, прямо визначених відповідними нормами розд. IV ПКУ.

Отже, оскільки договір дарування розірваний (подарунок прийнятий та повернутий) до закінчення звітного року, то дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичною особою резидентом від фізичної особи – резидента, що не є членом сім’ї першого/другого ступеня споріднення, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.