Якби ваша дитина запитала щось на кшталт «А що таке інвалідність?», погодьтеся, практично кожному знадобилася б пара хвилин, щоб зібратися з думками.

Пропонуємо кілька порад щодо побудови діалогу з нащадком на таку серйозну тему:

• враховуйте вік та запит дитини, адже розумні словникові формулювання навряд допоможуть;
• будьте чесними: навіть якщо ви не знаєте відповіді, пообіцяйте повернутися до цієї теми пізніше;
• при поясненні використовуйте правильну лексику, зазначаючи, чому ті чи інші слова є некоректними (на допомогу прийде безбар’єрний словник https://bf.in.ua/rizni-sotsialni-hrupy/, розроблений в рамках ініціативи Першої леді).

Ключовим і найважливішим буде навчити дитину основним принципам толерантності і тому, що всі люди різні, проте ставлення до будь-кого має базуватися на повазі. З використанням простих слів і прикладів маленькому співрозмовнику необхідно дати зрозуміти, що чиїсь відмінні риси – не перепона для спілкування і насамперед треба бачити в людині особистість.

Звісно ж, в жодному разі не можна стояти на заваді спілкуванню своєї дитини з дітьми з інвалідністю. А навпаки – навчити толерантному й коректному ставленню.

Разом з тим, дітям потрібно обов’язково пояснювати причину та наслідок незвичної поведінки іншої дитини, наприклад, із розладом аутистичного спектра. Діти можуть не розуміти, що якесь їхнє слово чи жарт можуть сильно нашкодити дитині з особливістю.

У дітей набагато менше стереотипів, порівняно з дорослими, тож, навіть у найскладнішій розмові обов’язково потрібно бути щирими і все точно вийде.

За матеріалами Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції