Офіційний вебпортал Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та виконавчого комітету

11 °C

новини за сьогодні

Ви тут: Новини >> Кременчуцькі депутати звернулися до Міністра освіти і науки України щодо необхідності вирішення кризової ситуації з фінансуванням професійно-технічної освіти

Кременчуцькі депутати звернулися до Міністра освіти і науки України щодо необхідності вирішення кризової ситуації з фінансуванням професійно-технічної освіти

Серпень 30, 2016

Кременчуцькі депутати звернулися до Міністра освіти і науки України щодо необхідності вирішення кризової ситуації з фінансуванням професійно-технічної освіти

Сьогодні на пленарному засіданні ХІІІ сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області VІІ скликання депутати прийняли рішення «Про звернення депутатів Кременчуцької міської ради Полтавської області до Міністра освіти і науки України Л.М.Гриневич» щодо необхідності вирішення кризової ситуації з фінансуванням професійно-технічної освіти.




ЗВЕРНЕННЯ

депутатів Кременчуцької міської ради Полтавської області

до Міністра освіти і науки України Л. М. Гриневич



Депутати Кременчуцької міської ради Полтавської області VII скликання  глибоко стурбовані тим, що  ситуація у системі професійно-технічної освіти є надзвичайно складною у зв`язку з прийняттям 24 грудня 2015 року нового бюджетного законодавства в частині фінансування професійно-технічних навчальних закладів, зокрема законів, які набрали чинності з 1 січня 2016 року:  
Закон України  “Про Державний бюджет України на 2016 рік”, № 928-VIII від 25 грудня 2015 року;
Закон    України    “Про   внесення   змін   до   Бюджетного кодексу України”, № 914-VIII від 24 грудня 2015 року;
Закон   України   “Про   внесення змін до деяких законодавчих актів України”, № 911-VIII від 24 грудня 2015 року.

Ситуація ускладнюється відсутністю чітко спланованих, організаційно та методично забезпечених дій владних структур, спрямованих на реалізацію норм нового бюджетного законодавства в частині професійно-технічної освіти – від органів місцевого самоврядування та адміністрацій до Кабінету Міністрів України.    
Стаття 27 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», зокрема,  зобов’язала Кабінет Міністрів України до 1 січня 2016 року забезпечити передачу в установленому порядку видатків на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах на фінансування з місцевих бюджетів та вжити заходів щодо модернізації мережі професійно-технічних навчальних закладів з урахуванням необхідності їх укрупнення та здійснення підготовки робітничих кадрів відповідно до потреб регіону та ринку праці, використання потенціалу таких навчальних закладів для здійснення підготовки та перепідготовки незайнятого населення, не допустивши при цьому їх закриття чи перепрофілювання впродовж 2016-2018 років, а також скорочення чисельності працівників не більше 10 відсотків щороку.
На виконання статті 89 Бюджетного кодексу України, Закону України  «Про Державний бюджет України на 2016 рік» видатки на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах, розташованих в містах обласного значення, передані на фінансування місцевих бюджетів. Статтею 90 Бюджетного кодексу України передбачено здійснення видатків на утримання професійно-технічних навчальних закладів, які розташовані на території області , за рахунок коштів обласного бюджету.
У Законі України  «Про місцеве самоврядування в Україні» механізм змін в діяльності ПТНЗ, згідно  з  яким місцева влада робить замовлення на фахівців відповідно до потреб регіону , не прописаний.
Закон України «Про освіту» та Закон України «Про професійно-технічну освіту» не містять визначення «регіональне замовлення», у них законодавчо затверджено норму формування контингенту професійно-технічних навчальних закладів за державним замовленням.
Міністерством освіти і науки України  не розроблені рекомендації, вказівки, роз’яснення щодо державного (регіонального) замовлення на підготовку фахівців.
Також існує ще одна суперечність в організації роботи в системі професійно-технічної освіти: училища фінансуються з бюджетів міст  обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, а підпорядковуються – департаментам освіти і науки обласних державних адміністрацій. Це призводить до юридичних колізій та бюрократичних перешкод.
На теперішній час  немає єдиної установи, яка узгоджувала, регулювала би процес підготовки робітничих кадрів, координуючи дії установ різного роду підпорядкування.        
Враховуючи викладене, просимо Вас вирішити питання щодо кризової ситуації з фінансуванням професійно-технічної освіти та надати роз’яснення, зокрема:
- розділення фінансування професійної підготовки між державним і регіональним замовленням;
- який  механізм замовлення на підготовку кадрів у ПТНЗ і порядок фінансування підготовки кадрів у ПТНЗ для потреб  економіки всієї держави та ПТНЗ на рівні регіональних ринків праці, у тому числі  можливих шляхів компенсації місцевим бюджетам на навчання мешканців  інших міст та селищ;
-    яким чином  сьогодні має здійснюватись управління професійно-технічними навчальними закладами;
-  на підставі яких документів розподілені повноваження між Міністерством освіти і науки України, обласними і міськими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в частині організації та забезпечення належного функціонування професійно-технічних навчальних закладів.

          Крім того, пропонуємо:
-  передбачити  створення кардинально нових за суттю органів управління професійною освітою на місцях, які діяли б в інтересах  ПТНЗ,  акумулювали б та розподіляли б багатоканальне фінансування процесу підготовки кваліфікованих робітників у регіоні;
-  після прийняття  проекту Закону України «Про професійну освіту»  передбачити у нормативно-правовій базі новий Порядок працевлаштування   випускників професійно-технічних навчальних закладів,   підготовка яких проводилася  б як за державним замовленням, так і за регіональним замовленням,  з обов’язковим  відпрацюванням випускниками ПТНЗ, які  направляються на роботу до замовників  відповідного  строку (від 2-х до 3-х років) за місцем працевлаштування.