Спалювання сухих рослинних залишків стало для наших громадян настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей.
При згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для нашого організму речовин. Додаткова проблема полягає в тому, що із сухою травою та опалим листям, як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згоранні, скажімо поліетиленового пакету, в повітря йде до 70 різноманітних хімічних сполук , більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від горіння пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. Постійно подразнючий димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.
Не рідко пора випалювання рослинних залишків випадає на час розмноження диких тварин та інших живих організмів. Після спалювання середовища існування птахи надовго покидають цю місцевість.
При спалюванні рослинності, зокрема опалого листя, гине безліч дрібних ссавців, комах та молюсків, які не здатні врятуватися через свою малорухливість. Хтось з них згорає, а хтось задихається від їдкого диму, а повторне заселення випаленої території відбувається дуже повільно й триває не один рік, залежно від її площі.
Призводячи до серйозних порушень стану навколишнього природного середовища випалювання завдає непоправної шкоди здоров’ю населення. Внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.
До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.
Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми є особливо небезпечним.
Одним з найдієвіших способів знизити кількість трав'яних пожеж і зменшити збитки від них – це проведення екологічної освіти серед шкільної молоді, громадян, а також працівників сільськогосподарських та лісогосподарських організацій, з метою відмови від свідомого випалювання сухої рослинності.
Дим від вогнищ у туманні дні може утворювати смог і надовго зависати в повітрі. Попадаючи в легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
Окрім безпосередньої загрози для здоров'я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди як руйнація ґрунтового шару, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини необхідні для розвитку рослин повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола є далеко не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання листя спричинює виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності.
Попри те, на природних ділянках вогонь знищує насіння і коріння рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а інколи, також, верхні частини їх коріння. При спалюванні трави на присадибних ділянках, покосах виникає загроза перекидання вогню на інші ділянки. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
На основі безперечного чинника широкого спектру негативних наслідків підпалів, а особливо небезпеки для здоров'я та життя людей, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, без дозволу відповідних органів, заборонено законодавством України. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення: "Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 гр.) і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1190 гр.)" (ст. 77-1 КУпАП).
Одночасно повідомляємо, що набрав чинності Закон України від 15.11.2009 року № 1708-V1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення у сфері довкілля», яким внесено зміни до статті 245 Кримінального Кодексу України і вона викладена у такій редакції:
«Стаття 245. Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу»
1. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально небезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років» .
Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися з таким явищем.
Пожежонебезпечний період – це частина року коли виникають лісові і степові пожежі (з моменту сходження снігового покриву навесні до настання стійкої вологої осінньої погоди або утворення снігового покриву). Для попередження виникнення пожеж у природних екосистемах, захисту населених пунктів, населенню області потрібно дотримуватись певних правил поведінки.
Упродовж пожежонебезпечного періоду підприємствам, установам, організаціям (незалежно від виду їх діяльності, форм власності) та громадянам забороняється:
- розведення багать у лісі;
- заїзд на територію лісового фонду транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети;
- відвідування населенням хвойних насаджень при підвищеному класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди;
- палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки;
- випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду та сільськогосподарського призначення, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу та сільськогосподарських угідь;
- залишати під час будівництва доріг, газопроводів, мереж електропередачі, зв'язку, радіофікації, інших комунікацій та об'єктів деревні залишки і горючі матеріали;
- звалювати та спалювати у лісових насадженнях, поблизу сільськогосподарських угідь та торфовищ сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо.
Правила дій: як загасити пожежу в лісі
Найпоширеніший засіб гасіння пожежі – нахльостування полум’я віником з гілок листяних дерев. Потрібно рухатись по вогнищу і наносити удари так, начебто замітаючи полум’я вбік, на вигорівшу площу. Збивши основне вогнище, при наступному ударі по цьому місцю, віник затримують, прижимаючи до палаючої кромки і повертають, що дає охолонути горючим матеріалам.
Також для гасіння пожеж використовують спосіб, при якому закидають крайки пожежі рихлим ґрунтом, який викопують штиковими лопатами. Для цього ґрунт, який забирається лопатою поблизу кромки пожежі, кидають вздовж неї. Ґрунт попадає на горючі матеріали, охолоджує їх та ізолює від повітря. При гасінні спочатку збивають полум’я, а потім, зупинивши пожежу, насипають на кромку шар ґрунту товщиною 6-8 см. Якщо поблизу є водоймище – вогонь заливають водою. При цьому починають наступ на вогонь з того боку, куди він рухається, і намагаються оточити район пожежі з усіх боків.
Пам'ятайте, що ліси створюються десятиліттями, а знищуються в одну мить. Попередити пожежу набагато простіше, ніж загасити!
З метою запобігання виникненню пожеж і оперативного на них реагування в області діє «Програма забезпечення пожежної безпеки на 2011-2015 роки» затверджена рішенням Черкаської міської ради від 28.12.2010 № 3-9/VІ та видано розпорядження від 31.03.2011 № 100 «Про заходи щодо запобігання виникненню лісових пожеж та дотримання вимог правил пожежної безпеки в лісах області на 2011-2013 роки».
У зв’язку з аномальним підвищенням температури повітря та інтенсивним збільшенням показника пожежної небезпеки до 4 та 5 класу необхідно вживати додаткові заходи щодо недопущення виникнення пожеж в лісових масивах, торфовищах і сільгоспугіддях у літньо-осінній період 2013 року.
Для попередження виникнення пожеж в природних екосистемах районним державним адміністраціям та виконавчим комітетам міських рад міст обласного значення необхідно забезпечити виконання на підпорядкованих територіях заходів щодо:
активізації роз’яснювальної роботи серед підприємств, установ, організацій різних форм власності та населення щодо дотримання вимог пожежної безпеки та природоохоронного законодавства, заборони спалювання на сільгоспугіддях, присадибних ділянках і приватних територіях залишків рослинності, сухої трави та сміття;
необхідності розчищення від сухої трави та сухостою ділянок місцевості, що прилягають до населених пунктів і потенційно небезпечних об’єктів, та розташованих уздовж доріг;
підвищення контролю за станом пожежної безпеки в рекреаційних зонах, відведених для відпочинку громадян;
вжиття невідкладних заходів щодо ліквідації тимчасово утворених і стихійних сміттєзвалищ в природних екосистемах;
організації із залученням засобів масової інформації проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо правил поведінки у пожежонебезпечний період та недопущення розпалювання вогню в місцях, прилеглих до лісових масивів і лісопаркових зон.
Відділ екологічної безпеки виконачого комітету Кременчуцької міської ради