З метою налагодження взаємовигідних ділових контактів, а також розвитку зв’язків Кременчука з регіонами інших країн, для більш повного розкриття його економічного, науково-технічного та культурного потенціалу в контексті євроінтеграції держави, вважається за доцільне розвивати побратимські відносини м. Кременчука з іноземними містами. Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради здійснює зовнішні зносини в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, відповідно зовнішньополітичного курсу та зовнішньоекономічної політики України.

Основними елементами успішного співробітництва з містами-побратимами є: 

1. Створення спільної, двосторонньої, довгострокової програми конкретних заходів з зазначенням відповідальних за їх виконання. 

2. Забезпечення підтримки і активного сприяння з боку міських органів влади поряд із залученням до програм співробітництва підприємств, установ та організацій не залежно від форми власності, а також окремих зацікавлених осіб.

3. Залучення місцевих засобів масової інформації (друковані видання, радіо) для висвітлення питань такої співпраці та зростання інтересу та зацікавленості до програм міст-побратимів. 

4. Здійснення наступних обмінів і проектів: 

• економічні (бізнес-зустрічі, круглі столи); 

• обміни між органами влади; 

• міжетнічні програми (фестивалі, фільми, лекції, вивчення культур, традицій, звичаїв); 

• освітні обміни та проекти (обміни учнями шкіл, студентами вищих навчальних закладів, навчання вчителів).

На сьогодні офіційно заявлені побратимські відносини м. Кременчука з наступними містами:

1. Бі́ла Це́рква

Бі́ла Це́рква  — місто в Україні, значний економічний, культурний та освітній центр Київщини, розташований за 80 км на південь від Києва на річці Рось. Найбільше місто Київської області. Вперше згадується в Іпатіївському літописі 1115 року як Юр'їв у центральній частині Поросся. Крізь нього проходили торговельні шляхи на Київ, Вінницю, в арабські країни, Індію, Угорщину.

Дендропарк «Олександрія» — видатна пам'ятка садово-паркового мистецтва України, розташована в місті Біла Церква на лівому березі річки Рось. Його площа становить 297 га. Заснований наприкінці XVIII століття, як заміська резиденція польських графів Браницьких. Автором генерального проєкту парку став відомий французький архітектор-паркобудівник Мюффо. Пізніше в парку працювали відомі майстри садово-паркового мистецтва Д. Ботані, А. Єнц, А. Станге, Р. Чех та інші. На території парку поєднуються природні пейзажі з численними архітектурними спорудами — альтанками, павільйонами, колонадами, містками, фонтанами з романтичними назвами (водоспад Руїни, Турецький будиночок, Китайський місток, Колона смутку, колонада «Луна» та інші). У колекції заповідного парку зібрано понад 2130 видів рослин.

Щодо походження назви міста існує кілька версій. Білу Церкву збудував як фортецю у 1032 році великий князь Київський Ярослав Мудрий. Фортецю назвали християнським іменем князя — Юр'їв. У 1050 році він спорудив на Замковій горі єпископську церкву. Поставлена високо на горі, церква стала помітною прикметою поселення.

Місто будували як фортецю Київської Русі проти кочівників (половців, печенігів тощо). Також навколишні мешканці називали церкву білою, а коли татари знищили Юр'їв (Юр'єв), то нове місто, яке відбудовувалося на згарищах, дістало назву Біла Церква.

Економіка міста — найбільша економіка області серед адміністративних суб'єктів по об'єму валового регіонального продукту. Представлена потужним промисловим комплексом, який складається із 57 підприємств різних галузей та видів діяльності. Провідними галузями економіки міста є хімічна і нафтохімічна промисловість, машинобудування, добувна, легка, харчова, переробна, фармацевтична промисловості, виробництво меблів тощо.

Основними напрямами економічної діяльності є промисловість, будівництво, мале підприємництво. У місті активно розвивається приватний бізнес: здійснюють діяльність близько 2000 малих підприємств та більше 10 000 підприємців фізичних осіб. У розрахунку на 10 тис. жителів міста припадає 100 малих підприємств. На малих підприємствах міста зайнято 24 тис. чоловік, що становить 20 % у розрахунку до кількості населення у працездатному віці.

2. Веньчжоу

3. Клермон-Ферран

29 вересня 2023 року депутати Кременчуцької міської ради надали згоду на укладення Рамкової Угоди про побратимство і дружбу між Кременчуком і містом Клермон-Ферран (Франція).

Серед пріоритетних напрямів побратимської та партнерської діяльності: поглиблення економічних та культурних звʼязків, співробітництво в питаннях освіти та науки, науково-дослідницька та освітня співпраці, розвиток IT-технологій у сфері бізнесу тощо.

07 жовтня 2023 року у міській раді французького міста Клермон-Ферран мер Кременчука Віталій Малецький підписав з мером Олів’є Б’янкі угоду про побратимство і дружбу з Кременчуком.

Досягнуті  домовленості між керівниками двох міст продовжують давати результати. Кременчук отримав важливий гуманітарний вантаж – ліки, інвалідні візки, медичні матеріали, продукти харчування, дитячі речі та будівельні матеріали.

4. Коломи́я

Коломи́я — місто в Україні, адміністративний центр Коломийського району та Коломийської міської громади Івано-Франківської області, резиденція Коломийської районної ради. Вузол залізничних та автомобільних шляхів. Населення — близько 65 990 осіб.

Коломия відома з середини XIII століття як центр видобутку солі; зазнала значних руйнувань під час турецько-татарських нападів у XVI—XVII століттях. У другій половині XVII — на початку XVIII століття в околицях міста діяли загони опришків. Від середини XIX століття місто пережило підйом культурно-національного розвитку. За часів Першої світової війни — у зоні бойових дій. Від другої половини вересня 1939 року — у складі УРСР; райцентр — від 1940 року. З 24 серпня 1991 року — у складі Незалежної України; значний економічний, освітній і культурний осередок Покуття і Західної України.

5. Миха́йлівці

Миха́йлівці (Міха́ловце; словац. Michalovce) — місто, громада, адміністративний центр округу Михайлівці, Кошицький край, східна Словаччина. Кадастрова площа громади — 52,81 км. Населення — 39 742 особа (за оцінкою на 25. 05. 2023 року). На околицях Михайлівців знаходиться озеро Земплінська Ширава.

У IX столітті територія Земплінського краю входила до складу Великої Моравії, з тих часів збереглись залишки дороманської ротонди. У XIII ст. територія Земпліна входить до складу Угорського королівства. Перша згадка про Михайлівці датується 1244 роком, як про поселення Михаль. У 1867 році Михайлівці отримали статус міста і вони стали районним центром.  3 серпня 1962 р. тут помер сотник УГА Зенон Носковський, і був похований на місцевому цвинтарі.

6. Про́віденс

Про́віденс (англ. Providence) — місто на північному сході США, в окрузі Провіденс, адміністративний центр штату Род-Айленд. Порт в затоці Наррагансетт Атлантичного океану. Населення — близько 180 000 осіб. Провіденс розташований за координатами За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 53,27 км², з яких 47,66 км² — суходіл та 5,62 км² — водойми. 

Великий промисловий, торгово-фінансовий і культурний центр країни. Важливий центр виробництва ювелірних виробів, біжутерії, столового срібла та інших виробів з дорогоцінних металів, галантереї. Приладобудування, виробництво медичних інструментів, іграшок, спортивного інвентарю, електротехнічна і радіоелектронна промисловість, верстатобудування. Суднобудування і судноремонт. Текстильна, поліграфічна, гумова, шкіряна, взуттєва промисловість. Університети, у тому числі Університет Брауна. Багато старовинних будівель і парків.

7. Рішон-ле-Ціон

Рішон-ле-Ціон (івр. ראשון לציון‎) - четверте найбільше місто в Ізраїлі. Назва міста означає «Перший у Сіоні» і була обрана із Біблійного вірша: «Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благовісника. (Книга пророка Ісаї 41:27). Тут було засновано першу у світі староєврейську школу, створено перший в Ізраїлі оркестр. Саме в цьому місті було складено єврейський гімн та вперше вивішено єврейський прапор. Рішон Ле Ціон розташований на березі Середземного моря. Місто довгу годину вважалося «спальним» районом Тель-Авіва, але починаючи з 1990-х років спостерігається період динамічного розвитку.

     У місті динамічно розвивається харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів, електрична промисловість та металообробка.
Рішон ле-ціон вважається (разом з Петах-Тіквою) одним з перших сіоністських поселень в Ізраїлі, заснованим переселенцем з України Реувеном Юдалевичем.
Поселення було задумане як сільськогосподарське, але перші спроби вести сільське господарство виявилися невдалими через важкі природні умови, нестачу коштів та відсутності досвіду поселенців. У вересні їхній представник поїхав до Парижа і потрапив на прийом до молодого барона Едмона де Ротшильда. Ротшильд погодився виділити кредит на будівництво колодязя.
Серед цікавих історичних пам'яток слід згадати такі: Хавів — перша староєврейська школа (1888) та Яд Лебанім — музей історії Рішон Ле Ціон. До важливих археологічних об'єктів належать: кладбище, яке налічує 4 000 років, літня ассирійська фортеця (1700 років) та ін.
Рішон-ле-Ціон довгу годину вважався «спальним» передмістям Тель-Авіву, але починаючи з 1990-х років місто переживає період бурхливого розвитку. У західній частині міста побудовані великі житлові масиви з розташованими поблизу торгових, культурних та промислових центрів.
У місті кілька промислових зон, більшість підприємств діє у сфері послуг та торгівлі, в останні роки тут відкрилися чисельні підприємства та фірми, що специалізуються в галузях розробки програмного забезпечення, електронних технологій, управління та маркетингу.

8. Сідоарджо

Сідоарджо (індон. Sidoarjo) - столиця однойменного округу в провінції Східна Ява, Індонезія. Населення - 2011542 чол. (2020). У місті є аеропорт. Однією з визначних пам'яток Сідоарджо є грязьовий вулкан Люсі (індонез. Banjir lumpur panas Sidoarjo) — штучно створений людською діяльністю грязьовий вулкан. Він розташований неподалік північного узбережжя східної частини острова Ява, за 20 км на південь від міста Сурабая. Назва «Люсі» утворена від двох слів «бруд» (індонез. Lumpur) та назва округу «Сідоарджо». В місті тренується відома футбольна команда  "Сідоарджо Юнайтед".